Тривале перебування в сидячому положенні давно сприймається як загроза для самопочуття, однак науковці внесли суттєве роз’яснення. З’ясувалося, що для головного мозку важливо не тільки тривалість, а й яким чином ви займаєте сидяче положення.

Сидіння / © pixabay.com
Малорухливий стиль життя не завжди завдає шкоди мозку — все залежить від того, яким чином особа проводить час, перебуваючи в сидячому положенні. До такого висновку дійшли експерти в новому великому дослідженні, яке переосмислює усталені уявлення про низьку рухову активність.
Про це сповістило видання Science Alert.
Дослідницька група під проводом експерта з громадського здоров’я Пола Гардінера з Університету Квінсленда здійснила аналіз 85 наукових праць, які порівнювали різні види сидячої діяльності. З’ясувалося, що так зване «активне» сидіння — коли мозок залишається в роботі — має переважно сприятливий вплив на пам’ять, виконавчі функції та інші когнітивні здібності.
Натомість «пасивне» сидіння, наприклад затяжний перегляд телевізійних передач, найчастіше пов’язували з негативними змінами, включно з підвищеним ризиком розвитку деменції. Хоча ефекти були помірними, дослідники вважають їх статистично значущими.
Гардінер підкреслює: більшість людей проводить у сидячому положенні багато годин щодня, отже, те, як ми використовуємо цей час, має відчутне значення. Простий вибір — взяти в руки книгу замість пристрою дистанційного керування — може сприяти підтримці здоров’я мозку в літньому віці.
Вчені закликають вносити зміни в рекомендації щодо здоров’я так, щоб вони враховували різницю між видами сидіння. Зокрема, пропонують заохочувати активні розумові заняття та робити невеликі перерви на рух.
«Рекомендації щодо здоров’я можуть перейти від простих слів „менше сидіти“ до заохочення до більш розумово активної діяльності в сидячому положенні. Це може допомогти людям зробити прості, реалістичні зміни, які підтримають довготривале здоров’я мозку та потенційно зменшать ризик деменції», — зауважив Гардінер.
Нагадаємо, нове масштабне дослідження засвідчило, що навіть 5 хвилин інтенсивного руху щодня можуть знизити ймовірність смерті на 10%. Науковці проаналізували дані 130 тис. осіб і виявили просту формулу довголіття, доступну кожному.
