Колишня дев’ята планета у межах Сонячної системи, Плутон, зараз класифікується як карликова. Його видовжена траєкторія руху та крижана ділянка Томбо викликають інтерес у астрономів.
Плутон / © Unsplash
Плутон — найбільш відома карликова планета у Сонячній системі, котру було відкрито 18 лютого 1930 року. Світ, який колись вважався дев’ятою планетою, згодом втратив даний статус, а його дійсний вигляд науковці змогли побачити лише у 2015 році, коли NASA вперше отримало світлини з близької дистанції.
Про це повідомило видання Фокус.
Плутон був виявлений астрономом Клайдом Томбо після того, як Персіваль Лоуелл висловив припущення про існування невідомого об’єкта великої маси, що впливає на орбіти Урану та Нептуна. Незважаючи на скромні розміри, у 1930-х роках його все ж таки зарахували до планет. Назву Плутон отримав на честь бога підземного царства, а найзнаменитіша його поверхнева особливість — велика яскрава пляма у вигляді серця — зараз носить ім’я Томбо.
У 2006 році Міжнародний астрономічний союз переглянув параметри визначення планет. Плутон хоч і обертається навколо Сонця та має кулясту форму, не є домінуючим об’єктом на власній орбіті — він не очистив простір від інших великих тіл. Через це його віднесли до карликових планет.
Плутон переміщується в поясі Койпера — зоні за Нептуном, де знаходиться безліч крижаних об’єктів. Його орбіта досить витягнута й нахилена під кутом 17° до площини інших планет. Це призводить до суттєвої зміни відстані від Сонця: від 4,4 до 7,3 млрд км. Для зіставлення, Земля знаходиться на відстані 150 млн км.
Ексцентриситет його орбіти — 0,25 (у Землі — лише 0,0167), що робить траєкторію Плутона однією з найбільш нетипових у Сонячній системі. Вчені пояснюють це гравітаційним впливом Нептуна та інших гігантів.
Діаметр Плутона складає 2376 км — він у півтора рази менший за Місяць. Має п’ять супутників: Харон, Нікта, Гідра, Кербер та Стікс. Температура на поверхні сягає –230 °C, а гравітація настільки незначна, що людина могла б стрибнути у 15 разів вище, ніж на Землі.
Атмосфера складається переважно з азоту, метану та монооксиду вуглецю. Коли Плутон віддаляється від Сонця, частина атмосфери замерзає та «опадає снігом» на поверхню, а коли повертається ближче, стає такою ж.
Одна доба на Плутоні триває 153 земні години. А рік — 248 земних років. Отже, з моменту його відкриття ще не пройшло навіть одного «плутонівського» року — це трапиться тільки у 2178-му.
У 2015 році науковці вперше отримали деталізовані знімки Плутона. На них чітко проглядається світла структура у формі серця — область Томбо. Вона складається з азотного льоду й має приблизний діаметр 2300 км.
Плутон і досі лишається одним із найбільш таємничих світів Сонячної системи — невеликий, крижаний, з орбітою, що відрізняється від усіх інших, та із «серцем», яке стало його пізнаваним знаком.
Нагадаємо, астрономи зафіксували незвичну поведінку комети родини Юпітера 41P/Туттля–Джакобіні–Кресака: після перетину перигелію у 2017 році вона різко уповільнила обертання, а згодом взагалі змінила його напрямок.