Індська цивілізація дивує високим рівнем впорядкованості й містобудування, а її тексти й донині викликають подив.
Індська цивілізаця. Фото: Mamoon Mengal CC BY-SA 1.0
Цивілізація Долини Інду мала каналізаційну систему, планування міст і вела торгівлю багато тисячоліть тому. Вона розвивалася одночасно з Єгиптом і Месопотамією, однак досі лишається таємницею. Її зникнення фахівці пов’язують із кліматичними перипетіями.
Про це розповіло видання BBC.
Індська, або Хараппська, цивілізація, що існувала більш як чотири тисячоліття тому, вважається однією з найбільш передових у стародавньому світі. Вона утворилася в басейні річки Інд на території сучасних Індії та Пакистану й досягла піку приблизно між 2600 і 1900 роками до н.е.
За підрахунками дослідників, ця цивілізація поєднувала сотні міст і тисячі поселень. Найбільшими серед них були Хараппа та Мохенджо-Даро. Її масштаби були більші за Давній Єгипет і Месопотамію.
Однією з головних особливостей Індської цивілізації було добре обмірковане містобудівництво. Міста будували з рівними вулицями, з цегли стандартного розміру, криницями та системами водопостачання. Під вулицями функціонувала розгалужена каналізація — значно раніше, ніж подібні рішення в Римській імперії. Це засвідчує високий рівень упорядкованості та розуміння гігієни.
Розвиненою була і комерція. Жителі цивілізації підтримували зв’язки з Месопотамією, обмінюючись деревиною, металами, коштовностями та бавовняними тканинами.
На відміну від інших стародавніх держав, Індська цивілізація не залишила чітких доказів централізованої влади. Археологи не виявили палаців чи пишних гробниць, характерних для правлячих верхівок. Це дає можливість припускати, що керування могло бути більш колективним.
«І ще один факт, який захоплює дослідників: у цій цивілізації майже немає слідів війни. Небагато зброї, мало зображень батальних сцен, невеликий рівень травм серед знайдених скелетів. Це не означає повної відсутності сутичок — але, вочевидь, насильство не було визначальною частиною життя», — зазначено у статті.
Однією з найбільших таємниць цивілізації залишається її письмо. Написи, що збереглися, дуже короткі й досі не дешифровані. Незважаючи на це, аналіз показує, що вони мають внутрішню структуру та правила.
Основною причиною занепаду цієї цивілізації дослідники вважають кліматичні зміни. Приблизно 1900 року до н.е. міста почали поступово втрачати своє значення, а їхні мешканці — покидати ці території. Археологи пояснюють ці процеси трансформаціями в мусонній системі.
Порушення режиму вітрів вплинуло на природний баланс: річки й опади стали нестабільними, що ускладнило ведення господарства та існування загалом. У Мохенджо-Даро археологи знайшли докази того, що жителі намагалися захиститися від повеней, що свідчить про збільшення кліматичних небезпек.
Як зауважують науковці, ці події мають актуальність і сьогодні. Вони доводять, що навіть розвинене та добре організоване суспільство може занепасти, якщо не встигає пристосуватися до швидких змін довкілля.
Нагадаємо, раніше ми інформували, що в загадкових «жертовних ямах» виявлено залізну сокиру, зроблену з матеріалу позаземного походження.