Відкриття з Петралони може змінити деякі уявлення про історію людської еволюції. Череп, якому приблизно 300 тисяч років, не демонструє характерних рис ані Homo sapiens, ані неандертальця.
Череп Петралони. Фото: Nadina/CC BY-SA 3.0
Знайдений у грецькій печері череп, вік якого близько 300 тисяч років, знову поставив у скрутне становище дослідників. Виявлений у 1960-х роках у вапняковій печері поблизу Салонік, він так і не знайшов свого місця у відомій схемі еволюції людини — залишки не нагадують ані Homo sapiens, ані неандертальця.
Про це повідомило видання Iflscience.
Череп, покритий товстим шаром темно-коричневого кальциту, протягом багатьох тисячоліть буквально з’єднався зі стіною печери. Нижня щелепа не збереглася — ймовірно, її зруйнував тривалий процес вапнування. Спочатку вчені припускали, що знахідка може належати до Homo erectus або неандертальців. Згодом виникли гіпотези про раннього Homo sapiens. Однак поглиблений аналіз показав: череп не має характерних рис жодного з цих видів.
Новий інтерес до знахідки викликала її морфологічна схожість із 300-тисячолітнім черепом із Замбії, який більшість експертів відносить до Homo heidelbergensis — виду, що розглядається як можливий загальний пращур сучасних людей і неандертальців.
Встановлення віку черепа з Греції тривалий час було найбільшою проблемою: дослідження давали діапазон від 170 до 700 тисяч років. У 2025 році науковці застосували новий метод — визначення віку кальциту за допомогою уранового ряду — та отримали мінімальне значення близько 286 тис. років (±9 тис.).
Професор Кріс Стрінгер, палеоантрополог Музею природознавства в Лондоні та співавтор дослідження, зазначив, що справжній вік може бути дещо більшим, якщо кальцит утворився не відразу після потрапляння черепа в печеру. Незважаючи на це, результати узгоджуються з віком африканського зразка H. heidelbergensis і підтримують припущення про існування єдиної великої популяції цього виду, яка займала Європу та Африку в середньому плейстоцені.
«Однак, як це зазвичай буває у вивченні еволюції людини, реальність, ймовірно, ще більш складна, ніж передбачає ця і без того заплутана історія», — йдеться у статті.
Нагадаємо, біологи винайшли спосіб зазирнути в минуле Землі на 4,2 мільярда років тому. З’ясувалося, що гени нашого найдавнішого предка функціонують як архів: у них збереглися дані про життя, яке існувало ще до того, як природа створила перші складні клітини.