Людські зуби доби заліза з південної частини Італії мають ознаки дитячого перенапруження та щоденного харчування. Науковці спромоглися виявити, коли саме траплялися труднощі у ранньому віці та що саме споживали ці люди в зрілому віці.
Череп / © Associated Press
Незначна сукупність зубів з поховань, яким приблизно 2700 років, в Понтеканьяно біля Салерно дала можливість науковцям відстежити життєвий шлях людей від самого дитинства до зрілого віку. Інформацію отримали завдяки вивченню емалі та зубного каменю.
Про це повідомило видання earth.com.
Коли діти зазнавали найбільшого напруження
Аналіз провів дослідник Роберто Джермано з Римського університету Сапієнца. На основі 30 зубів десяти дорослих людей науковці реконструювали періоди напруження та харчові звички стародавнього суспільства.
Вивчення емалі довело, що у багатьох дітей початкові ознаки фізіологічного перенапруження проявлялися приблизно у віці 12 місяців. У 80% ситуацій виявили особливі лінії, які вказують на відхилення нормального росту.
Такі зміни не вказують на якусь одну чітку причину. Найбільш ймовірно, їх могли викликати різноманітні фактори — брак їжі, інфекції або зміна раціону. Водночас, сам факт, що ці діти прожили до дорослого віку, свідчить про їх здатність пережити ранні негаразди.
Другий період значного напруження зафіксували приблизно у 44 місяці. У цей час формувалися другі моляри, що дозволило більш точно визначити вік. Дослідники пов’язують цей етап з активнішим способом життя дітей, розширенням раціону та більшим контактом з мікроорганізмами.
Що споживали люди в добу заліза
Зубний камінь, який виникає з мінералізованого нальоту, зберігає частинки їжі протягом довгого періоду часу. Саме він допоміг визначити склад харчування дорослих.
У зразках знайшли залишки зернових культур, бобових та рослинних волокон. Це підтверджує, що основою харчування були продукти рослинного походження, зокрема джерела вуглеводів.
Також у зубному камені виявили спори дріжджів. Вони вказують на вживання продуктів або напоїв, зроблених шляхом бродіння. Водночас, ці дані не дають можливості визначити конкретні страви чи рецепти.
У кожному зразку зі збереженим нальотом зафіксували рослинні волокна. Дослідники вважають, що вони могли потрапити в рот не тільки з їжею.
Цілком можливо, люди використовували зуби під час роботи — наприклад, для обробки волокнистих рослин або виготовлення шнурів та інструментів. Отже, зуби зберегли сліди не лише харчування, але й частини повсякденних занять.
Понтеканьяно знаходився на узбережжі південної Італії, де у той час активно розвивалися торгові відносини, зокрема з грецьким світом. Період орієнталізації супроводжувався посиленням обміну та соціальними трансформаціями. Змішаний раціон, зафіксований у зубах, відповідає цим процесам та свідчить про вплив ширшого оточення на повсякденне життя людей.
Грудне годування дітей доби заліза
Попередні ізотопні дослідження з цього ж регіону показали, що грудне годування тривало приблизно сім місяців, а перехід на іншу їжу — до двох з половиною років.
Час початкового піку напруження співпадає з періодом введення нових продуктів та контакту з новими мікроорганізмами. Це говорить про складність переходу від молока до звичайного харчування.
Науковці підкреслюють, що результати базуються на невеликій вибірці — десять осіб та п’ять зразків зубного каменю. Тому вони не відображають повністю всю популяцію.
«Ці зуби не тільки пережили поховання; вони зберегли час дитячого перенапруження та структуру зрілого розпорядку дня. Формується спільнота, яка переживає соціальні зміни, маючи достатньо стійкості, щоб витримувати труднощі, та достатньо розмаїття, щоб ферментувати їжу», — написано у статті.
Нагадаємо, під час ремонту каналізації в Нідерландах виявили балку завдовжки понад три метри зі слідами обробки. Вона може бути частиною стародавнього судна.