Учені вперше задокументували відновлення функціонування нейронів після впливу наднизьких температур. Мова йде про мозок гризуна, який піддавали заморожуванню до -196°C.
Миша / © pexels.com
Науковці з ФРН спромоглися зберегти ознаки активності у тканині головного мозку мишей після глибокої кріоконсервації та відігрівання. Це не є «воскресінням», а скоріше часткова регенерація функцій на клітинному рівні.
Про це сповістило видання earth.com.
Дослідження провела група під орудою нейробіолога Александра Германа з Університету Ерлангена–Нюрнберга. Науковці використали метод вітрифікації – швидке охолодження, при якому вода в тканинах трансформується у склоподібний стан без формування кристалів льоду. Власне лід, як правило, пошкоджує тонку будову мозку під час заморожування.
Дослідники оперували з тонкими зрізами мозку миші товщиною приблизно 350 мікрометрів, що містили гіпокамп — зону, асоційовану з пам’яттю та просторовою орієнтацією. Зразки заздалегідь обробили кріопротекторами, після чого миттєво охолодили рідким азотом до –196 °C і зберігали при –150 °C від десяти хвилин до семи діб.
Після відігрівання в теплих розчинах тканину перевірили на декількох рівнях. Під мікроскопом нейронні та синаптичні мембрани залишилися без пошкоджень. Аналіз мітохондріальної активності не виявив значних метаболічних відхилень. Електрофізіологічні записи засвідчили, що нейрони відгукувалися на подразники майже так само, як контрольні клітини, хоча й з незначними розбіжностями.
Окрім того, у відігрітих зрізах зберігалася довготривала потенціація — механізм посилення синаптичних зв’язків, котрий вважають основою процесів навчання та запам’ятовування. Разом із тим, спостереження тривали тільки декілька годин після відтавання, оскільки ізольована тканина природно руйнується поза організмом.
Автори акцентують: експеримент виконували на малих зрізах, а не на цілісному мозку, і результати не означають можливості кріоконсервування людини. Великі органи набагато важче рівномірно охолодити й нагріти без ушкоджень.
В той же час дослідники вважають, що робота відкриває перспективи для медицини — зокрема для захисту мозку під час травм або недуг, а також для поліпшення технологій збереження органів.
Згадаємо, нове дослідження показало, що не таргани чи пацюки мають найбільші шанси пережити глобальні лиха. Найбільш витривалою істотою на Землі вчені назвали тихоходку — мікроскопічний організм з унікальною здатністю виживати.