Науковці реконструювали ділянку поховання жертв Морової язви поблизу Ерфурта
Фото ілюстративне / © Pixabay
У Німеччині біля занедбаного середньовічного поселення Нойзес, поруч з Ерфуртом, дослідники визначили братську могилу жертв Чорної смерті XIV століття. Це унікальний в Європі прецедент, коли захоронення чуми виявлено навмисно в ході наукового дослідження, а не ненавмисно.
Про це інформує Phys.org.
Підкреслюється, що про знахідку повідомляють експерти Лейпцизького університету, Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца (GWZO) та Центру екологічних досліджень імені Гельмгольца (UFZ). Результати наукової роботи оприлюднено в журналі PLOS One.
Міждисциплінарна група об’єднала аналіз давніх письмових джерел з геофізичними дослідженнями та буровими зразками ґрунту, що допомогло виявити підземну структуру, яка узгоджується з описами великих поховальних ровів, згаданих в літописах Ерфурта XIV століття.
Як відомо, пандемія Чорної смерті, яка лютувала в Європі в період між 1346 і 1353 роками, забрала до половини населення в різних регіонах. Центральна Європа, зокрема Тюрінгія, зазнала особливо тяжких втрат. Літописи вказують, що під час епідемії 1350 року близько 12 тис. людей поховали в одинадцяти великих ямах за межами Ерфурта, проте точне положення цих захоронень залишалося невідомим.
За допомогою вимірювання електричного опору та бурових кернів група реконструювала середньовічну поверхню землі та виявила велику підземну структуру розміром приблизно 10 × 15 метрів і глибиною 3,5 метра. Усередині було знайдено перемішані відкладення та уламки людських останків. Радіовуглецевий аналіз підтвердив, що останки датуються XIV століттям.
© phys.org
© phys.org
«Наші результати дають можливість припустити, що ми знайшли одне з масових захоронень, описаних в Ерфуртських хроніках. Кінцеве підтвердження можливе лише під час запланованих археологічних розкопок», — пояснив доктор Міхаель Хайн, керівник проєкту та географ Лейпцизького університету.
Доктор Ульріке Вербан з UFZ зауважила, що головним здобутком дослідження є цілеспрямований міждисциплінарний метод, який об’єднує історичні свідчення та природничі способи, а не випадкове відкриття.
Науковці також дослідили вплив природних умов на середньовічні поселення та захоронення. Село Нойзес і поховальна яма знаходяться на сухих чорноземах на краю долини річки Гера. Вологих заплавних ґрунтів для поховань уникали, тому що в них розкладання тіл відбувалося більш тривалий час. Це відповідає середньовічній теорії міазмів, яка пов’язувала розповсюдження хвороб з «шкідливими випарами» від мертвих тіл.
Знахідка має значну наукову та культурну цінність. У Європі підтверджених братських могил жертв Чорної смерті нараховується менше десяти. Відкриття поблизу Ерфурта доповнює історію краю, який у 2023 році отримав статус об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Подальші археологічні заходи заплановані спільно з Тюрінгським державним управлінням охорони спадщини та археології. Зразки з розкопок будуть використані для генетичних вивчень в Інституті еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу, що дасть можливість глибше вивчити бактерію Yersinia pestis та фактори високої смертності у XIV столітті.
«Це відкриття не тільки археологічно та історично важливе, воно дає змогу зрозуміти, як суспільства справлялися з масовою загибеллю, а сучасна міждисциплінарна наука може допомогти у відкритті інших братських могил, що актуально і в XXI столітті», — зауважив професор Крістоф Цільхофер, голова науково-дослідницької групи Historical Anthropospheres Лейпцизького університету.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що у Туреччині археологи розшифрували напис на стародавньому артефакті, який містить пряме та моторошне попередження про смерть.