Телескоп Вебба зареєстрував складну будову туманності «Оголений череп»: стало можливим побачити хитромудру структуру внутрішніх газів, які утворюють «мозок», оточений більш тонкою оболонкою здебільшого з водню — своєрідним «черепом».
Туманність «Оголений череп» / © NASA
Космічний апарат імені Джеймса Вебба вдивився в осердя таємничої туманності PMR 1, знаної за неофіційною назвою «Оголений череп». Нові світлини продемонстрували деталі об’єкта, який є завершальною фазою еволюції однієї зорі та захоплює погляд формою, подібною до мозку у прозорій черепній коробці.
Про це сповістило видання Space.
Туманність розміщена орієнтовно за 5000 світлових років від Землі у сузір’ї Вітрил. Офіційна назва PMR 1 походить від прізвищ астрономів Паркера, Моргана і Рассела, котрі відкрили її наприкінці 1990-х років під час спостережень за допомогою 1,2-метрового британського телескопа Шмідта в Австралійській астрономічній обсерваторії. У 2013 році космічний телескоп «Спітцер» вивчив об’єкт в інфрачервоному спектрі, після чого через характерний вигляд він отримав прізвисько «Туманність Оголений Череп».
У ході нових спостережень «Джеймс Вебб» застосував камеру ближнього інфрачервоного діапазону NIRCam та інструмент середнього інфрачервоного діапазону MIRI. Завдяки високій роздільній здатності стало можливим роздивитися складну структуру внутрішніх газів, що утворюють «мозок», оточений тоншою оболонкою з переважно водню — своєрідним «черепом». Вважається, що ця зовнішня оболонка була викинута раніше та вже суттєво охолола, в той час як всередині лишилася суміш іонізованих газів, викинутих згодом.
Особливу увагу привертає помітний розлом у центрі туманності, який візуально поділяє «мозок» на дві частини. Існує припущення, що його сформували полярні струмені вмираючої зорі. Зображення, отримані MIRI, демонструють у верхній частині слід іонізованого газу, що прориває водневу оболонку. Якщо ця гіпотеза знайде підтвердження, це допоможе визначити орієнтацію зорі відносно навколишньої туманності.
Разом з тим ключове питання лишається відкритим: якою є природа центральної зорі. Під час відкриття у 1990-х роках спектральні ознаки вказували на можливу приналежність до зірок типу Вольфа — Райє — надзвичайно масивних і нестабільних об’єктів, які вважаються потенційними попередниками вибухів наднових. Однак наявність такої зірки всередині PMR 1 або спорідненої PMR 2 досі не підтверджена.
З цієї причини науковці не відкидають, що «Оголений череп» може бути типовою планетарною туманністю. У такому разі її утворила менш масивна зоря, подібна до Сонця, яка на етапі червоного гіганта скинула зовнішні шари та поступово перетворюється на білий карлик.
Нагадаємо, космічна рентгенівська обсерваторія NASA вперше зафіксувала чітке рентгенівське зображення астросфери навколо молодої зорі, подібної до Сонця. Спостереження дозволяють ліпше зрозуміти, якою могла бути наша Сонячна система на початку свого існування.