У Європейському регіоні все частіше фіксують великих богомолів, що походять з Азіатського та Африканського континентів. Їхнє розповсюдження вже позначається на дистрибуції видів та трофічних зв’язках.
Богомол. Фото: Адамантіос/CC BY-SA 3.0
Європейські екологічні системи зустрічають новий виклик — чужорідні види богомолів, що активно рухаються на північ та заселяють нові ареали. Мова йде про Hierodula tenuidentata (індійський деревний богомол) і Sphodromantis viridis (африканський богомол), котрі раніше існували переважно в теплих краях Азії та Африки.
Про це передало інформаційне агентство T4.com.ua.
Нещодавно цих комах дедалі частіше помічають у Центральній та Східній частинах Європи. Експерти пов’язують цю тенденцію з кліматичними змінами, зокрема з підвищенням температури, а також із відсутністю природних хижаків у нових середовищах. Це формує сприятливі умови для їхнього укріплення та подальшого відтворення.
За словами фахівців з ентомології, інвазійні богомоли не тільки заселяють нові місця проживання, але й активно витісняють аборигенні види. Причина — їхні габарити та хижацька натура. Вони помітно більші за поширеного в Європі богомола Mantis religiosa, який теж є вправним мисливцем, але поступається «прибульцям» у силі та розмірах.
Розміри інвазійних видів можуть досягати 10–12 сантиметрів, що робить їх одними з найбільших комах у тутешній фауні. Внаслідок цього вони мають перевагу в конкуренції за їжу. Були зафіксовані ситуації, коли ці богомоли полювали не лише на інших комах, а й на малих хребетних — птахів, ящірок і навіть дрібних гризунів.
Дослідники відзначають, що подібна поведінка здатна спричинити зміни в трофічних мережах. Більші та агресивніші види займають екологічні ніші місцевих комах, що утворює небезпеку зменшення біологічного різноманіття.
Значну роль у поширенні відіграє здатність цих видів адаптуватися до нових обставин. Зокрема, їхні яйця — оотеки — виявилися стійкими до зим у помірному кліматичному поясі. Це дає можливість популяціям виживати та розширювати зону поширення навіть у регіонах, де раніше такі види не могли б існувати.
Окрім кліматичного аспекту, науковці акцентують увагу і на людському факторі. Інвазійні богомоли можуть потрапляти до нових країн разом із декоративними рослинами або товарами в рамках міжнародної торгівлі.
Ентомологи підкреслюють потребу в безперервному моніторингу популяцій інвазійних богомолів, оскільки вони несуть загрозу не тільки для місцевих видів, а й для комах-запилювачів, котрі є важливою складовою екосистем.
Слід зазначити, вчені виявили найдавнішого відомого хеліцерата віком 500 млн років. Скам’янілість з незвичайним «кігтем» змінює погляд на еволюцію павуків і скорпіонів.