Українські науковці спільно з фінськими колегами створили особливий модуль прогнозування показників алергенів та продемонстрували його військовим епідеміологам.
Щовесни для величезної кількості людей настає важкий період – вони потерпають від сезонних алергій, викликаних реакцією на пилок квітучих рослин. Це явище відоме, але в Україні життя алергіків ускладнюється також швидкими кліматичними змінами, міським озелененням, екологічними негараздами і війною. До того ж, це стосується навіть територій, віддалених від району бойових дій.
Про те, як ці фактори впливають на здоров’я людей та як мінімізувати їх шкідливі наслідки, кореспондентці Укрінформу розповіла докторка біологічних наук, професорка, проректорка Вінницького національного медуніверситету з інновацій та відносин з громадськістю, президентка Всесвітньої асоціації амброзії Вікторія Родінкова.
«ВІЙСЬКОВИЙ» БРУД – ЧЕРЕЗ ТИСЯЧУ КМ
Вікторія Валеріївна зазначає, що вплив війни на стан повітря різний у різних областях, але скрізь за чотири роки воєнних дій та обстрілів негативні фактори акумулюються.
– Адже горіння з виділенням отруйних речовин та підняття пилу внаслідок вибухів не можуть не впливати на стан повітря. Цей стан відстежують численні метеорологічні станції. Але потрібно розуміти, що кожна з них показує передусім локальну ситуацію. Та й у різних регіонах вплив війни на якість повітря теж різний.
У 2023 році на конгресі Європейської академії алергології та клінічної імунології мене просили доповісти про вплив якості повітря на респіраторне здоров’я українців. Я тоді отримала дані по країні з мережі, створеної небайдужими громадянами, які бажають відстежувати стан повітря. Це – приклад citizen science, тобто громадської науки. Датчики, які контролюють повітря, недорогі й не сертифіковані як метеорологічне обладнання, однак за їхніми показаннями можна відстежувати зміни якості повітря в динаміці. Станом на 2023 рік дані не надто відрізнялися від довоєнних, але ми не враховували зону бойових дій, оскільки моніторингу там не було.
Проте, вважаю, відтоді відбулося певне накопичення негативних чинників, адже тривають постійні обстріли міст, енергетичної інфраструктури та промислових об’єктів. Мешканці цих міст відчувають погіршення якості повітря, ще й суттєве, – констатує науковиця.
Окрім того, навіть у регіони, віддалені від зони бойових дій, повітряні маси можуть занести звідти частинки-забруднювачі.
– Наприклад, на нашій університетській станції моніторингу ми декілька разів фіксували візуальне погіршення якості повітря, пов’язане з війною. Зокрема, коли була окупована Київська область, у нас випав брудний дощ. Такого ані до, ані після деокупації не було. Я робила тоді знімки апарату з плямами бруду. Ми подумали та логічно пов’язали це саме з відносно близьким до нас проходженням бойових дій. Київ – за 200 км, і забруднення досягло і Вінниці.
Ще був чіткий епізод у серпні 2022 року, коли в нас зафіксовано імлу. Це явище дуже рідкісне, а тоді навіть у новинах про нього повідомляли. Нам було зрозуміло, і це підтвердили метеорологи, що повітряні маси до нас прийшли зі сходу, з території, розташованої за тисячу кілометрів від зони воєнних дій! Це відбувається не завжди, не часто, залежно від напрямку вітру. Але ці напрямки динамічно змінюються зі зміною клімату. От ми і маємо занесений «воєнний» бруд, а не тільки свій, – підсумовує вчена.
НАСЕЛЕННЯ МЕНШЕ – А АЛЕРГІКІВ БІЛЬШЕ?
В цілому, каже вона, сукупність цих впливів веде до того, що зростає кількість людей, які реагують на погіршення якості повітря загостренням бронхолегеневих патологій. Принаймні, незважаючи на те, що кілька мільйонів українців виїхали за кордон і населення зменшилось, з першого року війни науковці зафіксували зростання попиту на молекулярну алергодіагностику – приблизно на третину. Цей метод дозволяє встановити чутливість людини до конкретних молекул-алергенів, а не лише до їхніх сумішей. Наприклад, не тільки на пилок якої рослини реагує людина, а й на який білок у цьому пилку.
– Така діагностика не дешева, і не всі її можуть собі дозволити. Однак запит на неї дуже зріс. Алергологи цьому дивувалися, але вирішили, що причина такого приросту – постійний стрес, який також є прямим наслідком війни. На його тлі загострюється дуже багато хвороб. Насамперед це стосується серцево-судинних захворювань, розладів нервової системи, але й алергії – також, – пояснює Родінкова.
До того ж на погіршення якості повітря через суто воєнні чинники у відносно спокійних містах можуть накладатися екологічні проблеми, спричинені роботою певних підприємств, техногенними проблемами та значною кількістю транспорту. Вікторія Родінкова вважає, що влада на всіх рівнях питаннями екології, зокрема через війну, займається недостатньо. Тому в країні не вистачає природоохоронних і зелених зон у містах, які могли б взяти на себе роль очисника повітря.
– Це відбувається на тлі значних змін клімату, які погіршують навіть звичайну, мирну ситуацію. Насамперед мова про ліси. Заліснення, зокрема на Вінниччині, значно менше, ніж це вимагається для Лісостепової зони. Фактично, площа лісів не збільшується, а це – легені природи, – зазначає докторка біологічних наук.
ЗАМІСТЬ ЛІСІВ – ЗАРОСТІ АМБРОЗІЇ
Вона зазначає, що особливо складна ситуація на півдні та сході країни, де ліси горять внаслідок бойових дій.
– Я взагалі не уявляю, як там природа буде відновлюватися, через скільки років, і що ми отримаємо. Адже в будь-якому разі сформується новий біоценоз на місці того, що був раніше. І він з погляду його природного функціонування і типу розвитку явно не буде кращим, ніж коли там ріс ліс. Тому що ця територія може перетворитися на степ, чи навіть відбуватиметься її опустелювання.
Раніше ми пишалися, що на території України розташована найбільша європейська пустеля, – Олешківські піски. Це дуже сумнівний предмет для гордості. Тому що через порушення екологічної рівноваги, яке відбувається в зоні бойових дій, території, несприятливі для життя людини, будуть збільшуватися. Власне, вже збільшуються, – констатує Вікторія Валеріївна.
Окрім того, додає вона, на такі деградовані ґрунти приходить амброзія – рослина, яка вважається одним із найсильніших алергенів у світі.
– До речі, амброзія масово поширюється на території, де тривають основні бойові дії, вже з першого року війни. Вона цвіте з пізнього липня і аж до кінця жовтня. Наші захисники на передовій кожного дня контактують з амброзією, зі злаками чи полином. І якщо вдома, скажімо, у Києві, у них був невеликий риніт, тобто перші стадії формування алергічної відповіді, то в окопах вони отримують бронхіальну астму. І це ще один наслідок війни: значна частина українців змушена перебувати в тісному контакті з не зовсім здоровою природою. Це попри те, що навколо вибухи, пожежі й повітря, забруднене масою завислих часточок.
Тому з перших місяців війни ми з фінськими колегами розробили особливий модуль прогнозування рівнів алергенів і презентували його військовим епідеміологам. Спочатку фінські науковці-розробники прогнозної пилкової системи, до якої входить і Україна, сказали, що зробити окремий модуль для нашої країни неможливо. Але коли я пояснила, що він потрібен насамперед військовим, бо основна амброзія у нас – на півдні та на сході, закордонні колеги зробили неможливе. І тепер цим прогнозним модулем можуть користуватися всі охочі, – зазначає Родінкова.
НЕБЕЗПЕЧНІ ВИХЛОПИ ТА ДЕРЕВА
Утім, і на відносно мирних територіях є постійне джерело забруднення повітря, і це – транспорт. Причому наявна кількість дерев у містах вже не справляється з очищенням повітря, яке забруднює дедалі більша кількість машин. Йдеться не лише про ті, що працюють на бензині чи дизелі, а й про набагато безпечніший електротранспорт, який не продукує вихлопних газів. Але й від нього в повітря потрапляють частки шин, які відшаровуються під час тертя коліс об асфальт.
– До речі, тут іще постає питання щодо безпеки для здоров’я дітей, яких мами возять у візочках фактично на рівні вихлопних труб. Для малечі це дуже небезпечно, тому що легені тільки формуються, і дихальна система дітей особливо чутлива в цьому віці, а самі вихлопи – токсичні. Змалечку формуються й алергії, – наголошує Вікторія Валеріївна.
До того ж, каже вона, окрім безпосередньої шкоди здоров’ю людей, хімічне забруднення впливає ще й на рослини-алергени.
– Тепер дуже багато досліджень доводять, що алергенний пилок рослин стає більш агресивним в умовах забруднення. І що, наприклад, підвищені рівні вуглекислого газу призводять до того, що амброзія довше викидає пилок, – пояснює вона.
Тому, наголошує, всі ці компоненти взаємопов’язані, тому проблеми екології потрібно вирішувати в комплексі. Зокрема, створювати критично важливі для міст зелені зони, навіть якщо контакт із якимись рослинами небажаний для людей з алергією.
– Незважаючи на загрози для таких людей, зелена зона має бути. Тому що алергени, окрім злаків, цвітуть не так вже й довго – кілька тижнів. Є, щоправда, проблема з ще однією групою дерев: вільхою, ліщиною, березою. Вони родичі. Зараз зацвіли в нас дуже активно вільха і ліщина, і в них однакова група алергенів. Люди, які зараз на них реагують, потім страждатимуть під час цвітіння берези. І це сумарно виходить дуже довго.
Тому тут є своя стратегія: названих дерев у містах не рекомендують висаджувати багато. Як і граба, до речі. І тому алергологи та аеробіологи зараз радять біорізноманіття: у місті мають рости різні дерева для того, щоб не формувалася критична маса алергенного пилку від дерев одного виду, – пояснює науковиця.
Також, з огляду на небезпеку для людей з алергією, вона радить обережно ставитися до створення у містах модних нині луків замість традиційних газонів. Принаймні скошувати злаки, які на них ростуть і цвітуть з травня до початку серпня. А через кліматичні зміни деякі – і до кінця вересня.
– До того ж тепер в Україну активно завозять тропічні злаки. За складом алергенів вони дещо відрізняються від злаків помірного поясу, але ми бачимо, що в нас дуже багато людей алергізовані вже й до них. І якщо їх надалі висаджуватимуть, рівень алергізації буде збільшуватися. А головне, що сезон алергії продовжиться, бо тропічні злаки можуть цвісти пізніше за наші. Наприклад, цинодон пальчастий, або свинорий. Його природний ареал до 2014 року визначався на межі Одеської області, а тепер він поширений вже по всій країні, – розповідає Родінкова.
Окрім того, каже вона, на тлі зростання забруднення повітря небезпечними для алергіків стають рослини, яких вважали нейтральними.
– Такий приклад є, я знаю про нього від своїх європейських колег, і він на нас «насувається»: це рослини родини кипарисових. До неї належать не тільки кипарис, а й кипарисовики, ялівці, туї. Раніше вони були взагалі не алергенні, а потім саме через антропогенний чинник теж стали небезпечними і тепер є одним із основних алергічних чинників у Середземноморському регіоні. Їх багато завезли в Україну й активно використовують в озелененні. Ми рухаємося до субтропічного клімату, де кипарисові добре почуваються. Вони адаптуються і надалі поширюватимуться в нас вже самостійно, – застерігає біологиня.
АЛЕРГІЧНІ «ВИСОКІ СЕЗОНИ»
Що ж стосується ситуації із цвітінням рослин-алергенів цієї весни, то воно розпочалося дещо пізніше через холодну зиму. Це означає, що процеси, які мали б у них відбуватися тривалий час, проходять за кілька днів, і рослини дають дуже високу концентрацію пилку.
– Зверніть увагу, що саме зараз масово цвіте вільха. Вона здебільшого росте біля водних об’єктів. А ще ліщина, яка росте і в лісах, і в приватних садибах, також її вирощують заради горіхів у господарствах. Вони «родичі» і підсилюють дію одна одної, – підкреслює Родінкова.
Вона наголошує, що сезон високої алергії розпочався і буде змінюватися в міру того, як цвістимуть і пилкуватимуть різні рослини. Переважно піки сезону – це кінець березня – початок квітня, а залежно від погодних умов (температура, дощі) – і до середини квітня.
– Мабуть, ви помітили, що в нас є тенденція до тропікізації клімату – у червні, частково у травні – сезон дощів. Тоді з повітря вимиваються алергени, їх менше. Але в той період закінчують цвісти дерева і починають злаки. Тепер ці сезони накладаються один на одного: через зміну клімату цвітіння берези подовжується, а злаки починають цвісти набагато раніше.
Якщо, наприклад, людина реагує тільки на пилок берези, то після перецвітання цього дерева вона вже може жити спокійно. Але в нас приблизно 40 відсотків людей з алергією чутливі (сенсибілізовані) до всіх основних груп алергенів – і до дерев, і до злаків, і до амброзії. Утім, у скількох із них алергія проявляється клінічно – це інше питання, – каже науковиця.
ЧУТЛИВИЙ – ЦЕ ЩЕ НЕ АЛЕРГІК
Вона пояснює, що потрібно розділяти сенсибілізацію і алергію, тобто чутливість до певних алергенів і клінічні прояви хвороби – коли пече в очах, вони сльозяться, дошкуляє нежить або розвивається астма.
– Ось у мене немає алергії клінічної, і в мого сина, наприклад, теж. Але коли я роблю тест, бачу, що в нього вже сформована сенсибілізація, тобто алергічна чутливість до дуже багатьох чинників. Але вона може ніколи не проявитися! Та маємо реальний випадок, коли в сусідній з пацієнткою будинок потрапила ракета, і її сенсибілізація до собак на тлі стресу почала проявлятися симптомами алергії до цих тварин, – пояснює Родінкова.
Тому, якщо у вас вже є алергія, будьте на зв’язку зі своїм лікарем. Він порадить, які пігулки приймати проти алергії, пояснить, які ліки вживати до, а які впродовж високого сезону. Зокрема, порекомендує взимку алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ). Це коли людині вводяться малі дози алергену для того, щоб вона тренувала свою імунну систему і, скажімо, під час цвітіння рослин не реагувала на нього.
– І це єдиний метод лікування алергії. Бо коли ми п’ємо пігулки антигістамінні – це боротьба із симптомами. Але є вже й пігулки АСІТ-терапії. Класичний її метод – уколи, але в Україні, окрім АСІТ-таблеток, вже доступні спреї для АСІТ, – пояснює Вікторія Валеріївна.
Також вона рекомендує під час сезону високої алергії бути обережним під час перебування за містом. Бо хоча там повітря загалом чистіше, алергенного пилку не бракує.
Окрім того, необхідно слідкувати за алергопрогнозом, у якому попереджають про зміни концентрації алергенів не тільки в певні дні, а й години.
Вікторія Валеріївна каже, що в такі періоди алергікам краще менше контактувати з довкіллям, зачиняти вікна і за потреби не соромитися одягати маску. Також потрібно після повернення з вулиці мити голову, промивати ніс спеціальними назальними спреями. А також обов’язково перевзуватися у приміщенні, робити вдома вологе прибирання і користуватися пилососами з HEPA-фільтрами, здатними очищувати повітря і від мікроскопічних часток, якими є алергени.
Спілкувалася Антоніна Мніх
Світлини авторки та з архіву Вікторії Родінкової