СБУ, ДБР та Офіс генпрокурора повідомили про підозру колишньому заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу та його спільникам, які причетні до неправомірного заволодіння майновим комплексом лікарні та 21,36 га землі, що її оточує, у Києві.
Як інформує Укрінформ, про це звітує СБУ.
“Служба безпеки, ДБР та Офіс генерального прокурора задокументували нові злочини колишнього заступника секретаря РНБО України Володимира Сівковича, який переховується за межами України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з матеріалами справи, експосадовець підозрюється у заволодінні незавершеним комплексом Республіканської клінічної лікарні та земельною ділянкою площею 21,36 га у Києві, що прилягає до нього.
Оціночна вартість цього об’єкта сягає 300 мільйонів гривень.
Як з’ясувало слідство, “з метою заволодіння державною нерухомістю протягом 2006-2021 років Сівкович та його спільники розробили шахрайську схему. Її суть полягала у створенні штучної заборгованості замовнику будівництва лікарні, а потім у використанні цих боргів для привласнення всього майнового комплексу під час процедури банкрутства”.
Встановлено, що для реалізації плану Сівкович залучив службових осіб держпідприємства та підконтрольну йому організацію в Києві, повідомили в СБУ.
Підрядник спершу уклав договір з держпідприємством-забудовником лікарні щодо коригування проєкту та завершення будівництва медичного комплексу на суму 30 млн грн.
“Однак приватна компанія не виконала взятих на себе зобов’язань, чим “загнала” в борги державного підрядника перед кредиторами”, – зауважили в СБУ.
Після цього фігуранти продали афілійованій відомій будівельній компанії корпоративні права на власну проєктну організацію разом із правом вимоги штучної заборгованості.
Надалі відбулося привласнення майнового комплексу лікарні в обмін на погашення цієї суми, поінформували в СБУ.
Наразі в суді розглядається справа щодо повернення довгобуду у власність держави.
На підставі зібраних доказів Сівковичу та двом його бізнес-партнерам, які перебувають за кордоном, було вручено повідомлення про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України:
- ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою);
- ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою);
- ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 (організація, зловживання службовим становищем, що призвело до значних збитків).
Після проведення обшуків за місцями роботи та проживання фігурантів підозру отримав їхній спільник — юрист приватної компанії, яка брала участь в оборудці на користь Сівковича.
Триває розслідування з метою притягнення всіх винних до відповідальності.
Як повідомляв Укрінформ, у липні 2022 року ДБР оголосило Сівковичу підозру у причетності до проведення розвідувально-підривної діяльності проти України. Його дії були кваліфіковані за двома статтями КК України: ч. 1 ст. 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ч. 1 ст. 111 (державна зрада).
Наприкінці 2024 року СБУ зібрала нові докази державної зради Сівковича.
Встановлено, що він причетний до організації масштабних інформаційних кампаній, спрямованих на штучну дискредитацію вищого військово-політичного керівництва України на користь Кремля. До співпраці він залучав відомих українських політиків.
Серед залучених осіб — народний депутат від забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя” Нестор Шуфрич, якому оголошено підозру в державній зраді. Саме він був одним із основних “спікерів”.
Спільники ексзаступника секретаря РНБО поширювали фейкові повідомлення про внутрішню обстановку в Україні, а також московські тези про “безальтернативність” проросійського вектору у зовнішній політиці.
Щоб уникнути правосуддя за спроби силового розгону Майдану у 2014 році, Сівкович виїхав до Москви, де почав організовувати масовані інформаційні диверсії проти державної безпеки України.
За даними СБУ, це одне з пріоритетних завдань, які фігурант виконував за вказівкою кадрових співробітників 9-го управління департаменту оперативної інформації 5-ї служби Федеральної служби безпеки Росії.
У лютому 2026 року Офіс генпрокурора скерував до суду обвинувальний акт щодо Сівковича для заочного судового розгляду та ухвалення рішення.