Практичний етап міжнародного співробітництва з відбудови Успенського собору Києво-Печерської лаври, що постраждав під час російської атаки безпілотниками, розпочнеться після того, як буде завершено підготовку проєктної та кошторисної документації.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.
«Наше ключове завдання зараз — провести консервацію та розробити проєктно-кошторисну документацію. Як тільки вона буде готова та пройде експертну оцінку, ми зможемо чітко визначити, які роботи потребуватимуть міжнародної допомоги та які країни долучаться до їх виконання. Адже нашим партнерам необхідно розуміти точний обсяг робіт та вартість кожного етапу», — пояснив Остапенко.
За його словами, детальний проєкт слугуватиме підґрунтям для формування міжнародних «лотів» допомоги, що дозволить кожній країні взяти участь у відновленні певного сегменту головної святині Києво-Печерської лаври.
Гендиректор заповідника нагадав, що, за попередніми підрахунками, загальна сума завданих збитків сягає близько 500 мільйонів гривень (11–12 мільйонів доларів США).
Остапенко наголосив, що першочерговою задачею на даний момент є забезпечення збереження Успенського собору до настання зими. Після пожежі будівлю тимчасово вкрили захисною плівкою, проте вона не витримає снігових навантажень, пояснив він.
«Міністерство культури вже виділило кошти на консерваційні роботи. У найближчий час ми розпочнемо монтаж конструкцій, які дозволять безпечно перезимувати. Паралельно триватиме завершення проєктування. Лише після цього можна буде предметно обговорювати з міжнародними партнерами фінансування окремих напрямів реставрації», — підсумував Остапенко.
Як інформував Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Унаслідок влучення сталася масштабна пожежа. Вигоріло приблизно 80% покрівельних перекриттів та дерев’яних конструкцій купола, також постраждали куполи, стіни та вікна собору. Під час наступних хвиль атаки або внаслідок вибухової хвилі пошкоджень зазнала й Вежа Іоанна Кущника — оборонна споруда XVII–XVIII століть.
Про готовність допомогти у відновленні Успенського собору після російської атаки вже заявили Швейцарія, Греція та Японія.