Якими реформами Україна «платитиме» за новий кредит МВФ 27.02.2026 16:25 Укрінформ У переліку непопулярних умов нового Меморандуму – фіскальні корективи та збільшення цін на комунальні послуги
Україна невдовзі отримає орієнтовно $1,5 мільярда як початковий транш у межах нової 48-місячної Програми розширеного фінансування EFF від Міжнародного валютного фонду. Сукупний розмір затвердженого Радою виконавчих директорів Фонду кредитування – майже $8,1 мільярда. Окрім власне кредиту, домовленості з МВФ важливі й як показник для взаємодії України з іншими міжнародними кредиторами та донорами. А також – це поштовх для внутрішнього реформування, оскільки, скільки б ми не критикували Фонд за «несвоєчасні й надмірні» як для воєнного часу вимоги, йдеться про зміни (нерідко складні й майже завжди непопулярні), котрі необхідні самій державі.
ТЯГАР ФІСКАЛЬНИХ КОРЕКТИВ
Якихось незвичайних та цілком нових вимог до України у новому Меморандумі немає. По суті, про все ми так чи інакше чули раніше – особливо, під час підготовки та затвердження програми на рівні експертів. Частину навіть активно обговорювали після того, як інформація про майбутні зобов’язання України потрапляла у ЗМІ.
Певні критерії перейшли до нового Меморандуму із попередньої 4-річної програми розширеного фінансування EFF, котра, за первинним планом, мала діяти до весни 2027-го. Інша частина – це пункти, статус яких у процесі переговорів на прохання української сторони змінили із «prior actions» (попередніх умов для укладання програми) на нові структурні маяки з чіткими строками виконання. І саме ці зобов’язання – найбільш проблемні для нас та найбільш суперечливі. Тому що йдеться про те, що зачепить гаманці мільйонів українців, – систему оподаткування. Та ще й в умовах нестабільності: невідомо як і коли завершиться війна.
Незважаючи на наші спроби «ввімкнути задню» і перенести прийняття рішень про відміну пільг для митного оформлення невеликих поштових відправлень і скасування пільг зі сплати деякими ФОПами ПДВ на післявоєнний час, уникнути структурного маяка, що передбачає внесення цих та інших фіскальних коректив, не вдалося. Фактичне полегшення – це поступове збільшення ліміту, після досягнення якого «спрощенці» будуть зобов’язані сплачувати ПДВ, з 1 мільйона до 4 мільйонів гривень. Від України очікують ухвалення потрібних фіскальних коректив, згідно з якими вже з 1 січня наступного року запровадять обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, якщо їхній оборот перевищує цей річний поріг.
Не зникла і вимога щодо обкладання податком доходів, отриманих від діяльності цифрових платформ.
І те, що стосується всіх без винятку українців: пропонується законодавчо зафіксувати норму про те, що підвищений воєнний збір у 5% – це назавжди, а не до закінчення війни, як вказано в чинному законодавстві.
При цьому саме ухвалення фіскальних коректив – один із критеріїв, терміни виконання яких «підтискають». Це потрібно зробити до кінця березня.
До того ж часу треба призначити і нового очільника Державної митної служби, обраного на конкурсних засадах.
Ще раніше, вже до кінця лютого, Україна повинна затвердити рекомендації для впорядкування процесу призначення членів наглядових рад державних компаній. На кону – питання, вочевидь, мало цікаве широкому загалу, для якого головне результат: зміна структури номінаційного комітету з призначення членів наглядових рад та посилення вимог до дотримання правил конфіденційності, процедури проведення співбесід, щорічного оцінювання ефективності роботи наглядових рад.
Однак навіть якщо прийняти необхідне рішення за п’ятницю і найближчі вихідні не вийде, за незначне недотримання строків виконання цього маяка, про покарання України «доларом» (перенесенням виплат наступних траншів при планових переглядах програми), мабуть, не йтиметься. Тому що таке рішення затверджується урядовою постановою, проблем із чим, зазвичай, немає.
На відміну від фіскальних коректив, ухвалювати які (з подання Кабміну) має Верховна рада. А в парламенті, як бачимо, останнім часом важко назбирати голоси навіть на підтримку нешкідливих ратифікаційних документів, не кажучи вже про такі резонансні й заздалегідь непопулярні законопроєкти.
Це ж стосується й оновлення трудового законодавства – вимоги, яка також стала структурним маяком після перенесення з розділу «prior actions». Хоча тут проблем, скоріш за все, буде точно менше, ніж з оподаткуванням. За цим напрямом від України очікують підготовки законопроєкту про зміну визначення терміна «зайнятість» у Трудовому кодексі, посилення контролю за дотриманням відповідних норм Держслужбою праці, застосування нових правил зайнятості, що зменшить приховану зайнятість та уникнення сплати податків на доходи фізичних осіб.
Ще одна вимога стосується як Трудового, так і Податкового кодексів. Йдеться про виключення деяких видів діяльності з високим ризиком приховування трудових відносин (наприклад, ІТ-послуги, консультаційні послуги з бухгалтерського обліку і аудиту, маркетингу, інженерії та права) з другої групи спрощеного оподаткування. Натомість для третьої групи платників податків, котрі займаються цими видами діяльності, доведеться запровадити підвищені диференційовані ставки.
І це ще далеко не всі фіскальні корективи, на яких наполягає МВФ. З менш резонансного, але точно необхідного Україні для спрощення міжнародної торгівлі, – внесення до Податкового кодексу правки, якою приведуть правила трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку, а також імплементація статті 4 ATAD ЄС (так званого правила щодо оподаткування приросту капіталу при виведенні активів). Відповідний законодавчий акт потрібно внести до парламенту до кінця червня. І проблем із цим, ймовірно, не буде. Адже Міністерство фінансів вже підготувало свій варіант законодавчого акта і якраз напередодні рішення Ради виконавчих директорів МВФ про схвалення програми для України винесло його на публічне обговорення.
Поміж технічних завдань – підготовка до кінця грудня проєкту централізованого сховища даних для Податкової та Митної адміністрацій.