До 2030 року Україна має намір додатково інтегрувати на ринок праці як мінімум два мільйони осіб. Ексклюзив 02.02.2026 17:11 Укрінформ Одне із завдань реформи трудового ринку, що почнеться з прийняттям нового Трудового кодексу, – до 2030 року забезпечити роботою щонайменше 2 мільйони українців.
Про це заявила у розмові з Укрінформом заступник міністра економіки, екології та аграрної політики України Дарія Марчак.
Вже на початковому етапі реформування йтиметься, за її словами, про виведення з «тіньової» зони та додаткове включення до ринку праці не менше 300 тис. нових робітників. Передбачуваний економічний ефект цього кроку – приблизно 43 млрд грн за рік.
«Це найбільш стримані оцінки у випадку, якщо ми досягнемо мінімального KPI (ключових показників результативності впроваджених рішень – ред.). Наша ціль – до 2030 року ввести на ринок праці не менше 2 мільйонів людей з тих, хто зараз із різних причин не працює (в основному через те, що для цього не створені належні умови)», – додала чиновниця.
Сприятиме цьому, серед іншого, передбачене проєктом нового Трудового кодексу України використання гнучких форм зайнятості. Головні інструменти – розширення типів трудових угод, можливостей їх укладання між працівником і роботодавцем.
«Мова йде навіть про свого роду «конструктор» угод. Ти можеш бути на одній посаді, виконувати передбачені нею функціональні обов’язки, але маєш час, натхнення та вміння, щоб виконувати ще й іншу роботу. Тоді можливий варіант укладення трудової угоди, що задовольняє і запити й можливості працівника, враховуючи, наприклад, його особливі потреби (самотня мати, самотній батько, особа з інвалідністю, особа, яка навчається), і потреби роботодавця – наприклад, якщо його діяльність обумовлена сезонним фактором», – розповіла Марчак.
Вона пояснила, що детінізації ринку сприятиме і чітке законодавче визначення ознак трудових відносин.
Запропоновані такі критерії: особисте виконання роботи за конкретною професією/посадою; виконання роботи за дорученням і під наглядом іншої особи; регулювання процесу праці особою, для якої виконується робота; виконання роботи на визначеному або узгодженому робочому місці з дотриманням правил внутрішнього розпорядку; забезпечення умов праці та засобів виробництва стороною, для якої виконується робота; систематична виплата винагороди у грошовій формі; встановлення тривалості робочого часу та часу відпочинку стороною, для якої виконується робота; відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням роботи.
«Це теж важливий важіль розвитку економіки та впорядкування трудового ринку. Адже зараз такого розмежування по суті немає, тому й виникають суперечки, в яких, наприклад, випадках ФОП – це реальний підприємець, який надає реальні послуги, а в яких йдеться про тіньову зайнятість в інтересах великого чи середнього бізнесу», – зазначила заступник міністра.
Як повідомлялося, наприкінці січня в парламенті зареєстровано ініційований урядом проєкт Трудового кодексу України. Новий документ має модернізувати та дерегулювати застаріле законодавство, врегулювати індивідуальні та колективні трудові відносини на принципах рівності та забезпечення гідної праці, з урахуванням міжнародних стандартів.
Мінекономіки Ринок праці