В Україні функціонують 26 закордонних фармацевтичних підприємств, що не покинули російський ринок Дослідження 31.03.2026 13:34 Укрінформ На даний момент більше двох десятків іноземних фармакологічних фірм одночасно оперують на українському і російському ринках, що генерує певні небезпеки для наших пацієнтів.
Про це в Укрінформі під час презентації дослідження «Фармацевтичні компанії, що працюють в Україні та Росії: факти, загрози, пропозиції» повідомив видавець спеціалізованого видання hePharmaMedia Максим Карижський.
«26 іноземних фірм, добре знаних широкій публіці, присутні одночасно на двох ринках. І майже половина з них, 12 фірм, мають дуже глибоке впровадження в російську фармацевтичну сферу, в російську економіку. Іншими словами, володіють там власними потужностями, а не тільки постачають на їхній ринок свою продукцію», – заявив Карижський.
У своєму дослідженні автори проаналізували дані з відкритих джерел, таких як державні реєстри лікарських засобів, офіційні вебсайти та публікації компаній, дані корпоративних і фінансових реєстрів, міжнародні аналітичні і моніторингові бази тощо. До уваги бралася інформація про міжнародні фармацевтичні фірми, чия діяльність водночас підтверджується на ринку України (через реєстрацію лікарських засобів, місцеві структури або дистрибуцію), зберігається на ринку Росії у формі продажів, місцевого виготовлення або контрактних схем та має системний характер і відчутний вплив на фармацевтичний ринок.
Серед таких відомих виробників, наприклад, німецькі Berlin-Chemie та Bayer, словенська KRKA, французькі Servier та Sanofi, угорська Gedeon Richter. Загалом 26 фірм, частина з яких після лютого 2022 року навіть збільшила фінансовий обіг.
«Очевидно, що Російська Федерація зі своїм ринком для цих фірм значно важливіша, ніж український ринок. По-перше, практично ні у кого з них немає виробництва в Україні. Відповідно, рівень залежності від рішень українського уряду значно менший, ніж рівень залежності від російського уряду. А по-друге, прибуток по різних фірмах в Росії більший від 4 до 9 разів, ніж їхній прибуток в Україні. Тобто в грошах російський ринок для іноземних виробників має значно більшу вагу, ніж наш», – відзначив експерт.
За даними дослідження, за чотири роки повномасштабної війни з російського ринку пішла тільки одна з більш-менш великих іноземних фірм у галузі.
При цьому, незважаючи на достатньо велику кількість внутрішніх виробництв, приблизно 40% українського фармацевтичного ринку в упаковках становлять саме імпортні препарати, у грошах ця частка дорівнює близько 60%.
«Відповідно, постає питання: якщо майже половину нашого ринку становить імпорт, наскільки безпечними є схеми постачання імпортних ліків, серед яких є ліки критично важливі для деяких груп пацієнтів, наскільки надійними є самі постачальники? Якщо перед виробниками постане питання вибору ринку, то з огляду на обсяги, який вони оберуть – наш чи російський?» – підкреслив Карижський.
За його словами, сьогодні Україна працює над уніфікацією регулятивних норм у фармацевтичній галузі з європейськими нормами і ставить за мету впровадження стандартів Євросоюзу. У той же час у ЄС фактично вже затверджена політика щодо фармацевтичної реіндустріалізації, тобто повернення якомога більшої ланки виробництва лікарських засобів на територію Євросоюзу або до країн його сусідів для зменшення залежності від імпорту препаратів та сировини.
«Наскільки те, що відбувається на нашому ринку, відповідає тепер вже тенденції в країнах ЄС? Варто зауважити, що у більшості випадків на українському ринку зазначені у дослідженні компанії продають препарати, котрі вже мають зареєстровані у нас аналоги. Тому сьогодні, на наше переконання, перед урядом має бути поставлене управлінське завдання – зменшити залежність від імпортних ліків», – акцентував експерт.
Серед рекомендованих заходів, зокрема, пропонується стимулювати конкуренцію між постачальниками, залучаючи альтернативних, розглянути механізм трансферу технологій, контрактного виготовлення або створення стратегічного партнерства із локальними виробниками. Для вузьких і клінічно незамінних препаратів необхідна політика формування стратегічних запасів і планування сценаріїв перебоїв постачання тощо.
Як повідомлялося, в Україні стартувала інформаційна кампанія "Не шукайте ліки за кордоном – вони є вдома". Протягом березня українці можуть зустріти інформаційні матеріали кампанії в Інтерсіті та на екранах залізничних вокзалів, а також у потягах далекого сполучення й на вокзалах у Вінниці, Києві, Смілі, Одесі, Запоріжжі, Харкові, Івано-Франківську, Ужгороді, Сумах, Дніпрі, Рівному та Львові.
Також перевірити наявність ліків можна на дашбордах ДП "Медзакупівлі" за посиланням.
Ліки Україна Росія Фармацевтика Ринок Виробництво