“`html
Весняний курс гривні: помірна девальвація без надмірних стрибків 13.03.2026 10:13 Укрінформ Вірогідне також випадкове зміцнення національної валюти, особливо щодо євро, який на глобальних ринках зараз слабшає
Черговий рекордний показник для долара на валютному майданчику. Офіційний курс Національного банку на п’ятницю, 13 березня, – 44,16 грн/$. Однак, причин для тривоги, на думку фінансових експертів, немає. Нацбанк тримає ситуацію під наглядом, значного перевищення попиту над пропозицією на ринку не фіксується. Зміни відбуваються як в один, так і в інший бік, про що говорить, наприклад, спад на початку березня, коли курс долара складав 43,10 грн/$. Подібна тенденція: поступова девальвація з регулярними відкатами та разовим посиленням гривні, як передбачається, залишиться і в середньостроковій перспективі. Розглядаємо експертні оцінки.
ГРИВНЯ ПІД ВПЛИВОМ СВІТОВИХ ФАКТОРІВ
Історичні максимуми курсу долара в Україні цього року стали майже звичним явищем. Від початку січня, вони поновлювалися більше десяти разів. Були й досить відчутні для гривні коливання – наприклад, на початку січня, коли «зелений» за декілька днів «наростив» більше ніж 60 копійок, і зараз: з початку місяця долар офіційно додав в ціні з 43,1 до майже 44,16 грн. А на міжбанківському валютному ринку котирування підіймалися навіть до позначки 44,25.
Але в цілому девальвація української національної валюти достатньо м’яка: долар росте в ціні в середньому на кілька копійок за тиждень. Разом з тим здорожчання не постійне: час від часу гривня стабілізується, що свідчить про контрольованість становища. Національний банк має достатньо резервів для інтервенцій на міжбанку у випадку загрози надмірних коливань. Хоча за лютий, потрібно визнати, міжнародні резерви України значно зменшилися, відкотившись від (також історичної) відмітки у $57,7 млрд до $54,8 млрд.
Тому, за два з половиною місяці 2026-го офіційний курс піднявся з 42,35 до 44,16 – на понад 1,8 грн.
За цей період декілька разів оновлювався й курсовий максимум євро. Але тут не все так просто: часто на тлі послаблення проти американської валюти гривня досить успішно відвойовувала позиції в парі з європейською. Поточний офіційний курс євро – 50,95 грн. Тоді як історичний максимум було зафіксовано 19 лютого – 51,26 грн/€. Початковий курс року, нагадаємо, був 49,79 грн/€.
Як то кажуть, явно видно, що темпи посилення євро в Україні відстають від темпів росту долара. Це пояснюється світовими тенденціями – долар останнім часом зміцнив позиції в парі з євро та й з кошиком світових валют через відомі геополітичні події навколо Ірану і консервативну політику Федеральної резервної системи США.
Що буде далі, зрозуміємо вже на початку наступного тижня: 17–18 березня ФРС оголосить про нові ключові ставки. За певними прогнозами, потреба в їхньому зменшенні вже давно назріла. Якщо таке відбудеться, євро знову піде вгору. Хоча шанси на збереження ставок на поточному рівні (3,5–3,75%) також досить великі. Насамперед з огляду на загрози нафтової кризи. А 19 березня зі своїми базовими ставками визначиться і Європейський центробанк.
Це важливо для України через те, що безпосередньо вплине на внутрішній курс євро, який Національний банк визначає на основі формули, що залежить від співвідношень в парах гривня/долар і долар/євро. Та й основна частина міжнародної допомоги, яку зараз отримує наша держава, надходить в євро.
Разом з тим вплив внутрішніх факторів, які значною мірою визначали курсову ситуацію в Україні до повномасштабної війни, залишається мінімальним. Хоча, звичайно, і вони мають значення.
Одна із тенденцій – зменшення попиту на євро і постійне збереження інтересу до долара. Це більше стосується готівкового курсу, ніж офіційного чи міжбанківського. Як наслідок, різниця між курсами купівлі та продажу європейської валюти в банках і обмінниках зменшується.
На міжбанк же вже декілька місяців тиснуть великі потреби в імпорті обладнання для ремонтів енергетичної інфраструктури, для закупівель якого, зрозуміло, потрібна валюта. Передбачається, що такий тиск залишиться і в середньостроковій та довгостроковій перспективі – з огляду на (сподіваємося) інтенсифікацію робіт з відновлення в міжсезоння.
Власне, негативний курсовий вплив має й сама складна ситуація в енергетиці. Як і сповільнене зростання економіки, криза на ринку праці, а також імовірність нового пришвидшення інфляції, спричиненого переважно бурхливими подіями на світових енергетичних ринках. Проти міцної гривні грає й недовиконання державного бюджету в перші два місяці через недобір внутрішнього ПДВ.
Натомість ситуативно зменшує тиск на міжбанківський валютний ринок початок весняної посівної кампанії. Аграрії активно розпродають валюту для придбання паливно-мастильних матеріалів, добрив, розрахунків з людьми та інших поточних витрат. Але триватиме це, зрозуміло, недовго.
Невизначеною залишається й ситуація з надходженням експортної виручки. Адже один із неприємних наслідків нинішньої ескалації на Близькому Сході – часткове обмеження українського експорту. Це може вплинути на міжбанк в наступні тижні та місяці.
Але поки що середньодобовий попит на валюту навіть скромно знизився на 0,5% – приблизно до $362 млн. Пропозиція натомість зросла – аж на 9%, до $282 млн. Отже, загальний дефіцит валюти на міжбанку скоротився аж на 24% – до $81 млн. Тобто потреба у валютних інтервенціях НБУ в порівнянні з витратним лютим зменшилася. І, за даними регулятора, на початку березня обсяги продажу валюти з міжнародних резервів дійсно скоротилися. Тому, поточна ситуація для гривні, незважаючи на її відчутне падіння, помірно позитивна.
Чого не скажеш про готівковий ринок. Паніки там, на щастя, немає, але попит на валюту швидко росте. За тиждень населення і бізнес купують в середньому трохи більше ніж $100 млн, а продають лише трохи більше як $60 млн. Одне з пояснень – підвищені інфляційні очікування на тлі подорожчання пального. У принципі, перевищення попиту над пропозицією на $40–50 млн для українського ринку не критичне. Але й оптимізму це не додає, адже рано чи пізно може суттєво вплинути й на попит на міжбанку – в результаті діяльності банківських установ, які скуповують валюту для потреб клієнтів.
ЯК ВПЛИНУВ НА ВАЛЮТНИЙ РИНОК «ГОП-СТОП» В УГОРЩИНІ
В цілому фундаментальних причин для швидкого знецінення гривні в найближчій перспективі експерти не бачать – принаймні допоки зберігається надія на мирні домовленості. Початок березня дійсно видався дуже напруженим. На відміну від попередніх років (за певними винятками), коли після посилення девальваційних процесів в січні – на початку лютого гривня відвойовувала позиції, а часто навіть зміцнювалася. Цього року ситуація, можна сказати, нетипова. Через зазначені вище ризики і катаклізми.
Останніми днями певної нервозності додав і демарш з вилученням угорською владою валютних цінностей з українських інкасаторських автомобілів. Але на курсову ситуацію в країні це не вплинуло. І, як передбачається, не вплине.
Національний банк
«Українські банки мають достатній запас готівкової валюти, про що свідчать результати операцій НБУ з підкріплення кас банків готівкою. Мета – підтримати за потреби готівкову валютну ліквідність банків, з огляду на можливі ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівки з-за кордону через незаконне захоплення інкасаторських машин Ощадбанку на території Угорщини», – запевняють у Національному банку.
Наприкінці минулого тижня регулятор прийняв запобіжне рішення про здійснення операцій з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення банківських кас. Зокрема, напередодні НБУ підкріпив банківські каси валютою на $40 млн і 34 млн євро. Разом з тим попит на такі операції залишається помірним. Отже, у банків достатньо запасу готівкової валюти. Тривоги чи ненормального попиту на ринку немає.
«Обсяги готівкової валюти достатні, а ситуація з готівкою – стабільна. Залишки валюти в касах банків у багато разів перевищують середньомісячний чистий попит на готівкову валюту у 2025–2026 роках. НБУ за потреби здійснює операції з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою. Тому, дефіциту іноземної валюти на готівковому ринку очікувати не варто», – прокоментувала пресслужба Нацбанку у відповідь на запит Укрінформу.
Зазначається, що Національний банк України під час здійснення таких операцій оголошує їхній обсяг із певним запасом, щоб у випадку термінового форс-мажору банки мали змогу підкріпити свої каси. Загальний обсяг поданих заявок на такий обмін протягом 9–11 березня був суттєво нижчим за пропозицію НБУ. «Національний банк готовий і надалі підтримувати банки для забезпечення їхніх кас готівковою іноземною валютою. Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи в готівковій валютній ліквідності», – запевнили у пресслужбі.
У регуляторі нагадали, що до початку повномасштабного вторгнення готівкову валюту завозили в Україну передусім літаками. Після російського нападу – наземними шляхами. Разом з тим деталі щодо маршрутів транспортування валютних цінностей, як наголошується, є інформацією з обмеженим доступом.
«Зауважимо, що Національний банк України мав комунікацію з усіма банками, які здійснюють транскордонне перевезення цінностей, і рекомендував їм опрацювати альтернативні логістичні маршрути, що унеможливлюють проїзд територіями країн, де є ризики блокування перевезень», – йдеться у повідомленні.
Отже, жодного впливу недружніх дій Угорщини на український валютний ринок немає. За потреби Національний банк готовий до нових операцій з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою. Основні банки, які завозять валютний «кеш» в Україну, за потреби оперативно коригуватимуть свої логістичні маршрути, щоб оминути Угорщину.
ЕКСПЕРТНІ ПРОГНОЗИ ТА РОЗРАХУНКИ: «ДОЛАРОМ ПО 50» НІХТО НЕ ЗАЛЯКУЄ
Якщо до літа українська валюта, згідно з очікуваннями аналітиків, не повинна девальвувати нижче ніж 44,5–44,6 грн/$, то ближче до осені досягнення показника в 45+ все ж цілком ймовірне. А дехто навіть застерігає, що курс може бути й більшим.
Все залежатиме від інтенсивності бойових дій, перспектив досягнення мирної угоди та обсягів міжнародної фінансової допомоги. Проблеми з останньою можуть з’явитися, якщо європейським партнерам, незважаючи на обіцянки, не вдасться переконати Угорщину, яка блокує остаточне затвердження програми фінансування нашої країни на 90 млрд євро у 2026−2027 роках, і Словаччину, яка шантажує можливістю блокування. Або ж неможливістю знайти обхідні шляхи такого блокування.
Андрій Шевчишин
На короткому проміжку, за прогнозами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, на міжбанку залишиться коридор на рівні 43,5−44,25 грн/$, на готівковому ринкові – 43,90−44,60 грн/$.
Фінансовий аналітик Олексій Козирєв прогнозує, що курс купівлі та продажу готівкового долара найближчим часом перебуватиме в межах трохи ширшого коридору – від 43,10 до 44,25 грн, а в обмінниках фінкомпаній – від 43,15 до 44,20 грн.
Курс євро, як і раніше, більшою мірою залежатиме від «розбірок» європейської валюти з американською на глобальному ринкові. Якщо в середньостроковій перспективі, на думку більшості аналітиків, ситуація буде більш сприятливою для долара, то загалом за підсумками року навпаки прогнозують посилення позицій євро.
Експертний прогноз: до літа – 51,4–53,8 грн/€, у середині осені – 54–55 грн/€.
Найближчим часом офіційний курс євро, на думку Шевчишина, найімовірніше, стабілізується приблизно на рівні 50,5 грн. Разом з тим очікуваний курс готівкового ринку – 51,00−51,25 грн.
Прогноз від Козирєва: готівковий євро в банках – 50,10–51,50 грн, в обмінниках фінкомпаній – 50,20–51,45 грн.
Фінанси Нацбанк Ощадбанк Угорщина Валюта Продаж Гривня Долар Війна з Росією Євровалюта “`