Економічний дайджест: Зменшення імпульсивних покупок та шоку для гаманця 23.07.2026 09:00 Укрінформ
Середньостатистичний споживач під час війни керується переважно прагматичним розрахунком. Сподіваємося, політики під час переформатування уряду також
УРЯД КОРЕЦЬКОГО, АБО ОНОВЛЕНІ «СТАРІ» МІНІСТЕРСТВА
Верховна Рада України 264 голосами затвердила новий склад Кабінету Міністрів. Оскільки затверджено понад дві третини членів уряду (крім кандидатур президента — міністра оборони та закордонних справ), Кабмін на чолі з Прем’єр-міністром Сергієм Корецьким офіційно вважається сформованим.
Ключовими організаційними змінами в новому уряді, порівняно з попереднім кабінетом Юлії Свириденко, стали поділ та реорганізація важливих міністерств, а також суттєва перебудова їхнього функціоналу.
Економічний блок зазнав найбільш значних трансформацій. «Триєдине» мегаміністерство економіки, довкілля та сільського господарства, яке очолював Олексій Соболєв, знову розділили: від нього відокремили аграрний сектор та додали екологічний напрямок. Тобто тепер це відновлені Міністерство економіки та довкілля під керівництвом Олександра Кравченка та Міністерство аграрної політики та продовольства на чолі з досвідченим аграрним чиновником Тарасом Висоцьким.
Велике Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (яке в уряді Свириденко очолював Олексій Кулеба) також ліквідується як єдина структура. Натомість створено два окремі відомства: Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — очолив Віталій Безгін, та Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту — очолив Микола Калашник.
Експрем’єр Денис Шмигаль в уряді Корецького залишився на посаді першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики, що вказує на пріоритетність енергетичного сектору перед зимовим періодом. Виглядає так, що структура Кабміну стала менш «громіздкою» та більш прагматичною, і, сподіваємося, більш стабільною та керованою.
МЕНШЕ ІМПУЛЬСИВНОСТІ, БІЛЬШЕ ПЛАНУВАННЯ
Щодо життя пересічних українців, то можна констатувати, що епоха спонтанних покупок в Україні за час великої війни поступилася місцем періоду прагматичного розрахунку. Перш ніж відкрити гаманець чи прикласти картку до термінала, люди все частіше ретельно зважують, як чергова покупка вплине на сімейний бюджет.
Згідно з даними дослідження Deloitte Ukraine «Споживацькі настрої українців у 2025 році», значну частину зароблених коштів, а саме 84% місячного бюджету, українці спрямовують на товари та послуги першої необхідності. За таких умов рішення про масштабніші чи так звані «стратегічні» покупки дедалі частіше вимагають попереднього планування.
Паралельно зріс і рівень споживчої культури. Українці більше не сприймають рекламу на віру, тому для 34% опитаних ключовим аргументом за чи проти покупки є відгуки інших користувачів. Перед придбанням товару люди частіше не просто шукають необхідну річ, а порівнюють характеристики, вартість та досвід інших покупців.
Особливо ця тенденція помітна в категоріях товарів тривалого користування — електроніки та побутової техніки, які п’ята частина українців купує онлайн (18% українців у 2025 році).
Оскільки такі предмети традиційно потребують більших витрат, покупці звертають увагу не лише на сам товар, а й на зручність його оплати.
Ці зміни у споживчій поведінці відображає й банківська статистика. За оперативними даними НБУ за червень, обсяг кредитів, наданих фізичним особам, з початку лютого до початку липня 2026 року зріс із 350,9 млрд грн до 395,8 млрд грн. Тобто за п’ять місяців портфель кредитів для населення збільшився майже на 45 млрд грн, або майже на 13%.
Отже, для українців фінансові інструменти стають не лише способом отримання додаткового ресурсу, а й можливістю більш гнучко планувати власні витрати та бюджет.
ПОКУПКИ БЕЗ ШОКУ ДЛЯ ГАМАНЦЯ
Реагуючи на цей запит споживачів, українські банки розвивають зручні цифрові сервіси, покликані задовольнити прагматичний розрахунок споживача. Одним із таких інструментів є програма «Легка розстрочка» від Sense Bank, яка дозволяє купувати товари та послуги частинами, не виплачуючи всю суму одразу.
Програма орієнтована на власників кредитних карток банку і діє у широкій мережі магазинів-партнерів. Механіка сервісу максимально спрощена: покупець обирає товар в офлайн-магазині чи на онлайн-майданчику, повідомляє про намір скористатися розстрочкою або обирає цей спосіб оплати на сайті, після чого підтверджує операцію за один клік у застосунку Sense SuperApp.
Основні умови легкої розстрочки від Сенс Банку:
● Термін: від 3 до 24 місяців.
● Реальна річна ставка: 0,01%.
● Сума покупки: від 500 грн до максимально можливих 400 тисяч грн.
● Перший внесок: 0 грн (оформлення відбувається без початкових платежів).
Наприклад, у разі придбання товару вартістю 6 000 грн терміном на 6 місяців щомісячний платіж становить рівно 1 000,03 грн. Таким чином, вартість покупки, по суті, розподіляється на пів року, що дозволяє уникнути різкого навантаження на сімейний бюджет.
Скористатися послугою можна з чинними кредитними картками банку, а також з новими картками Sense, ВИГОДА, Red 2.0, Red Cash, АТБ та Caméléon.
Однак є важливий нюанс: умови програми поширюються виключно на покупки за кредитні кошти. Якщо на картці є власні гроші клієнта, які повністю покривають вартість товару, розстрочка не активується.
Банк був зареєстрований Національним банком України 24 березня 1993 року за реєстраційним номером 158. Його поточна банківська ліцензія № 61 була повторно видана 5 жовтня 2011 року.
Підготувала Галина Тибінь
Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України №2849-IX від 31.03.2023
Бюджет Фінанси Кабмін Кредит Нацбанк Уряд Верховна Рада Статистика Сергій Корецький Сенс Банк дослідження Міністр