Зараз є певні системні недоліки: фахівець пояснив, що саме слід взяти до уваги в новому житловому законодавстві 29.01.2026 17:29 Укрінформ Україна продовжує реформувати житлову політику, черговий етап – модернізація правил керування будь-яким житлом, незалежно від юридичного статусу, які мають бути чітко зазначені в новому законодавстві.
Про це в ході презентації в Укрінформі результатів роботи за 2025 рік всеукраїнської громадської організації Housing Ukraine повідомив її почесний голова Сергій Комнатний.
«Будь-яка трансформація житлової політики неможлива без інтегрованого підходу. І питання реформування галузі управління житловим фондом також є важливим для успіху даної трансформації. Сьогодні в Україні та в українському законодавстві, яке регулює сферу управління житлом, є певні системні недоліки саме в частині управління житловим фондом, незалежно від його юридичного статусу», – підкреслив Комнатний.
Серед неврегульованих питань він назвав відсутність ясного розмежування відповідальності між співвласниками, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та управителями.
Наявне законодавство не містить і сталого механізму юридичного оформлення за співвласниками багатоквартирних будинків земельних ділянок, на яких вони знаходяться, та прибудинкових територій. А також не вказані чіткі кваліфікаційні вимоги до управителів житлових будинків.
«У нас багато існує нормативних актів, але відсутнє ефективне управління як єдиного інструменту. І, як результат, юридично незавершена модель права власності на житло та неефективне керування ним», – акцентував експерт.
Він нагадав, що у Мінрозвитку триває робота над законопроєктом «Про управління житловим фондом», в якій беруть участь фахівці Housing Ukraine. Серед запропонованих для розгляду пропозицій від організації – обов'язкове створення юридичної особи для кожного багатоквартирного будинку.
«Ми обстоюємо автоматичне закріплення земельних ділянок, на яких розташований будинок, та прибудинкові території, за юридичною особою. Ми підтримуємо і надаємо рекомендації щодо цифровізації та створення реєстрів управління та повної бази даних житлового фонду з інтеграцією всіх державних реєстрів. Кваліфікаційні вимоги до управителів – також один з важливих моментів, які нададуть нам більш ефективне керування житловим фондом. І ми обстоюємо, щоб були встановлені чіткі диференційовані вимоги до управителів», – сказав Комнатний.
За його словами, у своїй роботі над новим українським законодавством експерти Housing Ukraine спираються на досвід Естонії у галузі управління майном, який вважається одним з найкращих в Європейському Союзі. Ця країна пройшла подібний з Україною шлях трансформації після розпаду Радянського Союзу, але вже спромоглася збудувати сучасну систему керування житлом.
«Зокрема там встановлений чіткий правовий статус співвласників багатоквартирних будинків, встановлені прозорі механізми користування землею. Ефективно управляються багатоквартирні будинки через повну цифровізацію процесів. У межах україно-естонського проєкту "Разом за ефективне управління багатоквартирними будинками в Україні" (TEAM 2025) ми детально вивчаємо, що саме працює в Естонії, чому це працює і як це можливо адаптувати до українських вимог, умов і реалій з урахуванням нашого правового поля та соціального контексту», – додав Комнатний.
Як повідомлялося, 13 січня Верховна Рада прийняла закон «Про основні засади житлової політики» (законопроєкт № 12377), який скасовує чинний Житловий кодекс 1983 року та змінює радянські правила функціонування житлової сфери.
Фото Укрінформу можна купити тут
Україна Закон Житло