Чи подолає ціна пального психологічний рубіж у 100 гривень за літр? 31.07.2026 11:21 Укрінформ
Ціни на покажчиках АЗС знову зростають, але про повномасштабну нестачу пального поки що не йдеться
Короткотривалим виявився період зниження вартості пального в Україні, що розпочався наприкінці весни – на початку літа. З середини липня ціни на бензин та дизельне пальне (меншою мірою – на автогаз) знову пішли вгору, досягнувши, а за деякими позиціями навіть перевищивши, найвищі показники березня-квітня, коли відбулася ескалація на Близькому Сході та перші випадки блокування Ормузької протоки. Саме чергове загострення протистояння між США та Іраном штовхає їх угору й тепер. На світові біржі пального вплинули обмеження його експорту з Росії, підвищений попит на європейському ринку, скорочення нафтовидобутку в Казахстані. А на внутрішній ринок – до всього ще й нові вимоги щодо обов’язкового вмісту в бензинах біоетанолу. Хоча чиновники жодних ризиків не вбачали.
НОВІ ЦІНОВІ РЕКОРДИ: ПРЕМІАЛЬНИЙ БЕНЗИН НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО «СОТНІ»
Хоча висхідна цінова тенденція на нашому ринку пального з’явилася ще на початку другої декади цього місяця, найбільш шокуючим для споживачів виявився минулий тиждень, з 20 до 26 липня. Дизельне пальне за цей час подорожчало майже на 10 гривень за літр – до 88,18 грн (у середньому), а на деяких АЗС – до 89,90 грн. Додав у ціні – хоча й не так помітно – і бензин: А-95 – з 76,57 до 80,91 грн/л, А-95 преміум – з 80,73 до 84,18 грн/л, А-92 – з 71,46 до 77,64 грн/л.
Фахівці пояснюють такий «стрибок» тим, що роздрібні ціни кинулися наздоганяти гуртові, які почали підвищуватися ще на початку липня, услід за зростанням нафтових котирувань на світовому ринку. Минулого тижня гуртові ціни на бензин А-95 вперше перевищували 100 тис. грн/т (проти 92,8 тис. грн/т на початку місяця).
Зростання оптових (у середньому на 1 грн/л) та роздрібних (приблизно 1,5 грн/л) цін на автогаз на цьому тлі можна вважати незначним. Хоча ще на початку місяця вартість цього ресурсу взагалі знижувалася (подекуди до 37,45–38,45 грн/л), під впливом подій на ринках бензинів та дизельного пального ціновий тренд змінився. Поточна середня ціна – 41,50 грн/л у роздріб (від 40,90 до 42,90 грн/л у розрізі певних мереж).
Наприкінці минулого – на початку цього тижня зростання вартості дизпального та бензину, здавалося б, також зупинилося. Але, як виявилося, ненадовго. Після підвищення у вівторок ціни на деяких преміальних автозаправках досягли рекордних для нашої країни показників. Зокрема, у мережі Neftek вартість звичайного дизельного пального зросла до 95,99 грн/л, а ДП+ – до 98,99 грн/л. Це на 2 грн більше від квітневих піків. Тим часом SOCAR пропонував бензин А-95 по 85,40 грн/л, А-95+ – по 88,40 грн/л, А-98 – по 95,40 грн/л. Це також перевищує максимальні показники, зафіксовані для різних видів пального у березні, квітні та травні. І якщо попередні піки були нетривалими (на день-два), то тепер такі показники можуть виявитися лише «трампліном» для подальших цінових стрибків.
«Ситуація справді напружена. Гуртові ціни на дизельне пальне – 93–95 грн/л. Тож і роздрібна вартість зростатиме. Не думаю, що вже найближчим часом матимемо 100+ гривень за літр, але шанси на досягнення таких показників доволі високі. Тепер у світі піковий сезон споживання. Тим часом Ормуз перекритий, російський експорт дизельного пального закритий. А він для нашого регіону був дуже важливим (так, Європа російський ресурс не купує, але його імпортують, зокрема Туреччина та африканські країни). Коли таких постачань немає, ці гравці конкурують за інше пальне з нами», – каже в коментарі Укрінформу директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Сергій Куюн
Він деталізував, що, приміром, Туреччина раніше щомісяця імпортувала з РФ понад 1 мільйон тонн дизельного пального. Тепер, оскільки немає російського експорту, турки зосередили увагу на грецьких нафтопереробних заводах.
Відомо також щонайменше про два логістичних «перехоплення» танкерів, які прямували до Румунії. «Хтось просто дав більше грошей – і багато замовлень, разом з українськими, “обнулилися”», – пояснює експерт.
Загалом це не вплинуло критично на обсяги постачань, але їх тепер недостатньо – через жнива, які потребують великої кількості пального, та активізацію автомобільних перевезень. Тим паче – на тлі припинення морського експорту з України.
«Тобто споживання стрімко зростає. А збільшення постачань ми поки що не бачимо. Так, компанії, вочевидь, шукають на ринках додаткові обсяги. Зробити це тепер складно. Але, сподіваємося, знайдуть», – каже Куюн.
І проблема не лише в тому, щоб знайти на ринку вільний ресурс, а й у тому, щоб швидко доставити його в Україну. Експерти нагадують, що одним зі зручних та звичних маршрутів постачання було перевантаження пального в Румунії з великих танкерів на менші судна й перевезення його Дунаєм. Проте тепер судноплавство на цій річці ускладнене через сезонне зниження рівня води.
А на ринку бензинів маємо ще й додатковий регуляторний тиск. «Ситуацію ускладнює наш дуже «вчасний» (у лапках) перехід з 1 липня на використання стандарту Е10 (пального з обов’язковим вмістом біоетанолу). Не всі виробники готові виробляти його у великих обсягах, а деякі взагалі не готові. Як, наприклад, грецький завод Hellenic Petroleum. Він активно постачав нам “звичайний” бензин, а ось виробляти біо не може», – продовжив Сергій Куюн.
Решта постачальників також неспроможні швидко наростити виробництво бензину, адже, окрім іншого, залежать від постачань нафтової сировини, з якими у світі ще з весни великі проблеми.
СВІТОВІ НАФТОВІ «ГОЙДАЛКИ»: ПЕРІОД НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТРИВАЄ
Ціни на нафту до кінця минулого тижня стрімко зростали на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та побоювань з приводу перебоїв із постачаннями через Ормузьку протоку. Ускладнили ситуацію й атаки хуситів у Червоному морі та проблеми з експортом казахстанської нафти через Каспійський трубопровідний консорціум (КТК). Тож 23–24 липня котирування досягли піка, перевищивши 100 доларів за барель, після чого різко впали 27 липня через припинення взаємних ударів між США та Іраном.
Цього понеділка нафта Brent подешевшала майже на 7%. Вересневі ф’ючерси знизилися до 90,27 дол. за барель. А на початку торгів у середу ціни на Brent знизилися до 87 дол., WTI – до 84 дол. за барель.
Тим часом Організація країн-експортерів нафти ОПЕК+ погодила чергове помірне підвищення квот на видобуток нафти у серпні. Очікуване зростання – на 188 тис. барелів на добу. Раніше в таких же межах підвищували видобувні квоти на червень та липень. Це має збільшити пропозицію нафти на світовому ринку.
Очікується, що на наступному засіданні Групи семи країн ОПЕК+ 2 серпня буде ухвалено рішення про подальше нарощування обсягів видобування. Зокрема, завдяки повному скасуванню добровільних обмежень, які запровадили члени організації.
Проте, на думку експертів, в умовах збереження ризиків ескалації на Близькому Сході очікувати, що подібні кроки стабілізують світовий ринок, не доводиться.
«Такі рішення особливої ролі, у принципі, не грають – з огляду на ту ситуацію, яку ми тепер маємо у відносинах між США та Іраном. Якщо ти не можеш постачати ресурс, то яка різниця, скільки ти збираєшся його добувати. Тобто будь-які подібні рішення не надто ефективні», – коментує Сергій Куюн.
Що ж до впливів світових нафтових котирувань на ринок пального в Україні, то експерт нагадує: після початку американських атак на Іран «нафта та нафтопродукти почали жити окремим життям, бо попит і ресурси – різні».
ЯК ВПЛИНЕ НА РИНОК РОСІЙСЬКА ВІЙНА З АВТОЗАПРАВКАМИ
Тим часом наш ринок потерпає від нових викликів. Цього літа ворог посилив обстріли українських АЗС – не лише у прифронтових районах, а й за десятки та навіть сотні кілометрів від лінії бойового протистояння. За приблизними оцінками, повністю знищено понад 200 автозаправних станцій, більш ніж 80 з яких – на Харківщині. Зокрема, цього тижня з’явилася інформація, що після чергового удару 26 липня маршрут Харків – Полтава, мовляв, повністю залишився без АЗС.
Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спростував такі повідомлення деяких ЗМІ і запевнив, що дефіциту пального в області немає.
Раніше про те, що нема системних проблем із забезпеченням регіону пальним, заявляв і харківський міський голова Ігор Терехов. Він також анонсував нові рішення щодо захисту АЗС, але жодних подробиць не навів.
Однак ситуація непокоїть. Ворог, на жаль, продовжує методично нищити автозаправні комплекси не лише на Харківщині й Полтавщині, а й у Чернігівській, Сумській, Дніпропетровській та інших прикордонних та наближених до лінії фронту областях.
Чи не стане це новим чинником, який суттєво впливатиме на забезпечення України пально-мастильними матеріалами, а також на рівень роздрібних цін на наших автозаправних комплексах?
Сергій Куюн визнає, що проблема серйозна, але поки що загроз її істотного впливу на ситуацію на українському ринку пального експерт не бачить.
«Поки що російські атаки на цінову ситуацію не впливають. Ціна на пальне що в Харкові, що у Львові однакова. І тут я більше б звертав увагу на удари не по АЗС, а по портах. Але заправних станцій у нас справді буде менше. Більшість так чи інакше відновиться, але, на жаль, не всі. Тому споживачам доведеться змінювати поведінку. Такого, як раніше, коли, вирушаючи у дорогу, ти не переймався тим, де і скільки заправлятимешся, найближчим часом не буде. Тепер же: приїхав – одразу повний бак залив, а може, і ще й кілька каністр із собою взяв», – каже директор Консалтингової групи А-95. Він також радить людям максимально скоротити час перебування та кількість візитів на АЗС.
Як варіант швидкого відновлення пошкоджених автозаправних комплексів, обговорюють установлення контейнерних АЗС. Їх легко перевезти на нове місце вантажівкою, якщо стара локація зазнала ударів чи опинилася під загрозою. Не треба багато часу для розгортання таких заправок. Водночас вони можуть забезпечити розлив лише одного-двох видів пального й дуже вразливі під час обстрілів (адже йдеться про наземне розміщення резервуарів), мають підвищений рівень екологічних ризиків.
Тому Куюн вважає, що такі рішення не будуть ефективними.
«Ну тоді ще до каністр, як у дев’яності, повернімося, почнімо заправлятися з бочок десь біля траси… Тому попередній уряд, як мені відомо, відкинув ідею такої “лібералізації”. Адже ліцензовані компанії запевнили, що попри все продовжуватимуть працювати. І вони це роблять. Так, це не будуть такі мультифункціональні комплекси, до яких ми звикли, але свою основну функцію – заправляння авто – вони, думаю, виконуватимуть», – упевнений фахівець.
Натомість експерт ринку пального Леонід Косянчук – іншої думки.
Леонід Косянчук
«Безперечно, наявність мобільних АЗК, які тепер перебувають поза законом, може бути дієвою альтернативою виведеним з ладу стаціонарним автозаправкам у прифронтових регіонах. Для розв’язання проблеми уряду варто лише внести зміни (хоч тимчасово, на період війни) у відповідні нормативні документи, які б дозволили функціонування таких мобільних АЗС на базі бензовозів. І це треба було зробити вже “учора”, щоб не вирішувати це екстрено тоді, коли інфраструктура прифронтових регіонів узагалі залишиться без пального», – вважає Косянчук.
Із тим, що однією з можливих альтернатив стаціонарним АЗС за нинішніх умов можуть стати розвиток мобільних автозаправних станцій і доставка пального безпосередньо до споживачів, погоджується й співзасновник однієї з мереж Дмитро Льоушкін. Він пропонує надавати право на таку діяльність (тимчасові ліцензії) лише компаніям, які вже мають ліцензії на роботу стаціонарних АЗС. Це допоможе контролювати ринок і запобігти появі нелегальних продавців пального.
Ще одна пропозиція передбачає доставку бензину й дизельного пального за викликом. Пропонується замовляти пальне через мобільний застосунок або чатбот, після чого спеціально обладнаний автомобіль привозитиме його клієнтові. Водночас мобільні заправники не мають працювати у фіксованих місцях, щоб не ставати потенційними цілями для ворожих ударів.
Реалізація такої моделі потребує змін до законодавства, визначення порядку ліцензування, контролю за обігом пального й дотримання вимог пожежної та екологічної безпеки.
Але, незважаючи на те, що керівники прифронтових регіонів дедалі частіше висловлюються на користь таких рішень, центральна влада жодних подібних кроків наразі не анонсує. Уся увага натомість – фізичному захисту стаціонарних АЗС та посиленню протиповітряної оборони по всій країні.
АЗС Бензин Ціни Економіка Іран Криза ОПЕК США Автогаз Близький Схід Синєгубов Brent Терехов Війна з Росією Пальне Дизпальне