«Американська мрія»: яким є та може бути внесок українців у найбільшу економіку світу 250 років США 29.06.2026 12:12 Укрінформ Проникнення на найбільший у світі американський ринок – показник успіху практично для будь-якого бізнесу у світі, український – не виняток
Завоювання ринку Сполучених Штатів – чи не найбажаніша мета кожного підприємця глобально, адже це можливість отримати прибуток, розширити масштаби діяльності та залучити інвестиційний капітал. Отже, попри логістичні труднощі та значну конкурентну боротьбу, все більше українських підприємств прагнуть постачати свою продукцію та послуги за Атлантику. Деякі створюють у США свої представництва, реєструють дочірні компанії, формують спільні підприємства, будують виробничі об’єкти. Усі ці дії сприяють економічному зростанню обох держав. Однак, це зростання не настільки значне, як могло б бути. Адже обсяг двостороннього товарообігу не перевищує 3-4 мільярди доларів щорічно (з переважанням імпорту зі США над українським експортом). Тим не менш, стрімкий розвиток вітчизняних стартапів та потенційне відновлення експорту озброєнь і оборонних технологій дають підстави для оптимізму щодо майбутнього.
ЗВИТЯГЛИЙ ШЛЯХ ДІЛОВИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА США
Наша країна здійснює прямий незалежний експорт до США з 1992 року, відколи набула чинності основна Угода про торговельні відносини між Україною та Сполученими Штатами Америки. До глобальної фінансової кризи 2008-2009 років, обсяги поставок товарів і послуг демонстрували щорічне зростання, досягнувши позначки 2,5 мільярда доларів. Після цього відбулося різке падіння, а з середини 2010-х років спостерігалося чергове зростання, до 1,6 мільярда доларів у 2021 році. У 2022 році, цілком очікувано, відбулося значне скорочення, за яким послідувало поступове відновлення.
Оскільки Україна в 1990-х роках приєдналася до Генералізованої системи преференцій США (програми, що передбачає безмитне ввезення товарів із країн, що розвиваються, з метою підтримки їхніх економік), наші експортери мали змогу поставляти на американський ринок тисячі видів продукції без додаткових податків та мит. Однак, на даний момент програма призупинена, і її має перезатвердити американський Конгрес. Така невизначеність є одним із факторів, що продовжують обмежувати наш експорт на найбільший світовий споживчий ринок.
Проте, потенціал українсько-американської ділової співпраці є доволі значним. “Сьогодні він суттєво перевищує поточні показники. З 2025 року українсько-американська торгівля досягла близько 3,8 мільярда доларів. Водночас американський експорт в Україну становить приблизно 2,4 мільярда, а український експорт до США – майже 1,4 мільярда. Динаміка є позитивною: зростання понад 40% та понад 20% відповідно. Проте, будемо відвертими – для партнерства такого масштабу це поки що відносно невелика база.
Геннадій Чижиков
Це означає лише одне: перспективи зростання надзвичайно великі”, – зазначив у коментарі Укрінформу президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. За його словами, Україна здатна запропонувати металургійну продукцію, сільськогосподарську сировину, а також, що надзвичайно важливо, продукти її переробки, разом із ІТ та інженерними послугами. З американського боку – це передові технології, обладнання, енергетичні рішення, медичні послуги, транспортні системи та телекомунікаційні й безпекові розробки.
У структурі поставок за океан поки що домінують сировина та товари з мінімальним рівнем обробки. Це, перш за все, метали та мінерали (чавун, труби, залізна руда), а також сільськогосподарська продукція (найчастіше – мед, соки та олія соняшнику).
Найбільшим постачальником українського чавуну та сталевої продукції на ринок США є група “Метінвест”. Промислова компанія “Інтерпайп” продає значну кількість товарів для потреб американського нафтогазового сектору та інфраструктурних проектів. Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) експортує сировину, що містить титан, яка використовується в американській аерокосмічній галузі та промисловості. Агропродукцію активно постачають до США такі компанії, як “Укролія”, “Кернел” та МХП.
Водночас, за останні роки експорт послуг, зокрема у сфері ІТ (аутсорсинг у сфері програмування, продаж власних програмних продуктів, відеоігор тощо), розвивається значно стрімкіше, ніж торгівля товарами. Окремий напрямок – це оборонні технології, безпілотні літальні апарати (БпЛА) та продукція подвійного призначення. Зазначається, що саме за цим напрямком – майбутнє. У травні видання CBS News повідомило, що уряди України та США досягли згоди щодо умов потенційної нової оборонної угоди між країнами. Очікується, що цей документ стане першим кроком до розширення експорту українських військових технологій до США, а також до започаткування спільного виробництва БпЛА з американськими компаніями.
Крім того, Пентагон запросив українські компанії взяти участь у програмі Drone Dominance – ініціативі з відбору дронів для контрактів з американською армією, яка передбачає фінансування у розмірі 1,1 мільярда доларів.
Загалом, сотні українських високотехнологічних компаній експортують свою продукцію та послуги до США, серед яких EPAM Ukraine, SoftServe, GlobalLogic Ukraine.
Згідно з прогнозами аналітиків, частка технологій та послуг у структурі українського експорту до США неухильно зростатиме. Адже, на відміну від товарного експорту, перешкод для цього значно менше.
УКРАЇНСЬКІ БРЕНДИ У США
Найновіший і один з найяскравіших прикладів – дебют українського стартапу Swarmer на біржі Nasdaq (найбільшій у США електронній торговельній системі цінними паперами). У день первинного розміщення акцій, у березні 2026 року, вартість цінних паперів компанії зросла більш ніж на 700%. Swarmer розробляє програмне забезпечення, що дозволяє одному оператору одночасно керувати сотнями дронів. Ця технологія була успішно випробувана в реальних умовах сучасної війни – українські військові використовують її з 2024 року.
На думку експертів, незабаром можна очікувати на “масовий вихід” українських мілтек-технологій на американський ринок – передусім для пошуку фінансування. Адже, за даними українського Міністерства оборони, минулого року потенційні виробничі потужності української оборонно-промислової комплексу сягнули 35 мільярдів доларів, тоді як фактичне зовнішнє фінансування ледь перевищило 6 мільярдів доларів.
І, незважаючи на обмеження, що все ще діють у сфері експорту українських озброєнь та оборонних технологій, наші виробники поступово інтегруються в американський оборонний сектор. Наприклад, у березні компанія General Cherry уклала угоду з Wilcox Industries про спільне виробництво безпілотників у США.
Валерій Яковенко
А от цивільні українські дрони вже давно зайняли свою нішу на американському ринку. Співвласник компанії DroneUA Валерій Яковенко після 2022 року розширив діяльність своєї компанії на США та відкрив підрозділ Futurology з офісом у Пенсильванії. Компанія надає фермерам послуги агророзвідки та повітряного підживлення посівів із використанням агродронів.
“Вихід на ринок США для нас – це не експансія в класичному розумінні, а логічний етап розвитку. Ми інвестуємо в локальну присутність і працюємо як частина американської економіки. Наш досвід – це не лише про технології, а й про системні партнерства, які надають можливість українським компаніям адаптувати свої рішення до вимог американського ринку”, – пояснює Яковенко.
Серед стартапів з українським корінням, які успішно функціонують у США, зокрема Grammarly – стартап-єдиноріг, що став світовим стандартом перевірки текстів (співвласники Максим Литвин, Олексій Шевченко та Дмитро Лідер); MacPaw – розробник програмного забезпечення (продукти: CleanMyMac X, Setapp, Gemini 2, The Unarchiver та інші, засновник – випускник КПІ Олександр Косован); Preply – маркетплейс для пошуку репетиторів (засновники Сергій Лук’янов, Дмитро Волошин та Кирило Бігай); People.ai – платформа автоматизації продажів для корпорацій (засновник Олег Рогінський); Esper Bionics – розробник біонічних протезів (засновники: Дмитро Газда, Анна Белеванцева та Ігор Ільченко). А також Petcube – компанія, що виробляє гаджети для власників домашніх тварин, визнана найкращим стартапом Європи 2014 року за версією The Europas. Засновниками були молоді київські інженери, випускники КПІ Ярослав Ажнюк, Олександр Нескін та Андрій Кльон.
Додаткову інформацію про успішні кейси надає Асоціація рітейлерів України.
Наприклад, мережа кафе-магазинів “Молоко від фермера” працює у США вже два роки. Стартували з Маямі (штат Флорида), де відкрили два заклади Farmer’s Milk з сирниками, запіканками та фірмовими тортами в меню. Нині компанія розширює свою присутність на американському ринку, надаючи франшизу.