Китайські вчені під тиском уряду відкликали дослідження, приховували та змінювали дані про коронавірус, що ускладнило боротьбу з пандемією та призвело до тяжчих наслідків.
На початку 2020 року, коли хвороба отримала назву COVID-19, міжнародна команда вчених опублікувала важливі дані про швидкість поширення вірусу та смертність.
Китай маніпулює інформацією
Це дослідження, яке стало зразком співпраці в кризовий час, швидко стало цитуватися у всьому світі. Однак за кілька днів автори тихо відкликали статтю, замінивши її повідомленням із закликом не цитувати її. Хоча цей дивний крок привернув увагу, він швидко згас на тлі хаосу пандемії.
Тепер стало зрозуміло, що стаття була відкликана не через помилки, а за вказівкою китайських чиновників охорони здоров’я в рамках репресій проти науки. Це створило невизначеність навколо дат перших випадків COVID-19.
Хоча перешкоджання міжнародним розслідуванням та цензура онлайн-обговорень пандемії з боку Китаю добре задокументовані, тиск Пекіна на інформацію виявився набагато глибшим, ніж передбачали навіть дослідники пандемії. Розслідування показало, що кампанія цензури була спрямована на міжнародні журнали та наукові бази даних.
Під тиском уряду китайські вчені приховували дані, вилучали генетичні послідовності з загальнодоступних баз та змінювали важливі деталі в публікаціях. Редактори західних журналів сприяли цим діям, погоджуючись на правки або відкликаючи статті з невизначених причин.
Це призвело до того, що великі групи науковців, включаючи Всесвітню організацію охорони здоров’я, спиралися на плутані дані та неточні часові рамки.
Наукова цензура не завжди була успішною: оригінальна версія статті за лютий 2020 року досі доступна в Інтернеті. Однак ця кампанія позбавила медиків та політиків критично важливої інформації про вірус саме тоді, коли вона була найбільш потрібна. Це також спричинило недовіру до науки в Європі та США, оскільки чиновники охорони здоров’я посилалися на китайські документи, які згодом були відкликані.
Репресії продовжують породжувати дезінформацію та перешкоджають зусиллям встановити походження вірусу. Нещодавно міжнародна група вчених виявила генетичні дані, зібрані китайськими дослідниками на ринку в Ухані в січні 2020 року, але приховані від іноземних експертів протягом трьох років. Ці послідовності показали, що генетичний матеріал вірусу та єнотовидних собак, тварин, схожих на лисиць, були виявлені в одному місці, що підтверджує сценарій передачі вірусу від тварин людям через нелегальну торгівлю на ринку.
Посольство Китаю у Вашингтоні відмовилося коментувати цю ситуацію. На пресконференції вчені з Китайського центру контролю та профілактики захворювань назвали подібну критику “неприйнятною”.
Неможливо визначити єдиний мотив такої дезінформації. Пекін контролює та формує інформацію, особливо в кризові моменти. Однак частина цензури стосувалася зміни хронології перших заражень — це делікатна тема, оскільки уряд зіткнувся з критикою за недостатньо швидку реакцію на спалах.
Немає доказів того, що китайська цензура була спрямована на приховування конкретного сценарію походження пандемії. Деякі вчені вважають, що COVID-19 передався від тварин до людей природним шляхом, інші припускають можливий витік з китайської лабораторії. Обидві сторони використовували цензуру даних для підтвердження своїх теорій. Проте всі вони сходяться на думці: тиск китайського уряду на науку перешкоджає пошуку істини.
Зміна дат
На короткий момент коронавірус кинув виклик жорсткому контролю над інформацією в Китаї. 6 лютого 2020 року, коли пандемію ще можна було зупинити, китайський інтернет вибухнув обуренням через смерть Лі Веньляна, лікаря з Уханя, якого покарали за попередження про спалах.
Люди відчули, що чиновники приховали життєво важливу інформацію. По всій країні лунали запитання: скільки людей заразилося в грудні? Хто про це знав? Чому не було вжито достатніх заходів? Приблизно в той час дослідники підтвердили, що вірус тижнями поширювався від людини до людини, хоча китайські чиновники спочатку це заперечували.
Уряд Китаю відреагував посиленням онлайн-цензури та контролю над дослідженнями. Спочатку цензура була частковою: Міністерство науки і технологій закликало вчених зосередитися на боротьбі зі спалахом, а не на публікаціях. Один європейський вчений згадував, як китайські колеги просили його підписати угоду про нерозголошення даних, які вже були опубліковані.
Невдовзі китайські дослідники почали просити журнали відкликати свої роботи. Відкликання з законних причин, таких як недостовірні дані, є нормальним явищем. Однак аналіз понад дюжини відкликаних матеріалів з Китаю виявив приховування досліджень ранніх випадків, умов роботи медиків та масштабу поширення вірусу — тем, які могли б негативно вплинути на уряд.
Серед відкликаних робіт були дослідження про інфікованих дітей у південному Китаї, опитування щодо рівня депресії та тривоги серед китайських медиків, які лікували пацієнтів з COVID-19, а також лист від двох медсестер, які описали відчай під час роботи в лікарнях Уханя.
Журнали зазвичай повільно відкликають документи, навіть якщо вони містять шахрайство або неетичні дані. Але в Китаї ситуація інша, зазначає Іван Оранський, засновник Retraction Watch. Видавництва, які прагнуть продавати підписки в Китаї або публікувати китайські дослідження, часто підкоряються вимогам уряду. “Наукові видавці дійсно зробили все можливе, щоб задовольнити запити цензури”, — сказав він.
З поширенням вірусу Китай офіційно посилив контроль. Була створена урядова цільова група для координації всіх досліджень коронавірусу. У провінції Чжецзян обговорювалося “посилення управління” науковими результатами. 9 березня вчені з провідних китайських лабораторій опублікували статтю про мутації коронавірусу, яка спиралася на зразки, зібрані у пацієнтів в Ухані з середини грудня 2019 року. Це додало доказів широкого поширення вірусу до вжиття заходів урядом Китаю.
Публікація статті збіглася з офіційним закріпленням урядової політики цензури. Наступного дня Міністерство освіти Китаю наказало університетам подавати теми досліджень на затвердження урядовій робочій групі. Згідно з директивою, ті, хто не перевірив свої наукові проєкти або спричинив “серйозні негативні соціальні наслідки”, будуть покарані. Це рішення викликало хвилю обмежень у китайській науці: навчальні заклади посилили контроль за інтерв’ю викладачів для ЗМІ та наказали професорам дотримуватися директиви.
Відкликання журналів відбувалися з незвичних причин. Деякі автори вказували, що “їхні дані недостатньо досконалі”, інші попереджали, що їхній документ “не може бути використаний як основа для походження та еволюції SARS-CoV-2”. Треті заявляли, що їхні висновки “неповні та не готові для публікації”. Кілька вчених обіцяли оновити свої висновки, але так і не зробили цього.
Через цензуру, яка обмежує висловлювання китайських вчених, важко відрізнити зацензуровані документи від тих, що були відкликані з законних наукових причин.
Цензура допомогла уряду змінити історію. Через два місяці після публікації статті про мутації коронавірусу, видання Clinical Infectious Diseases опублікувало оновлення, в якому зазначалося, що зразки з Уханя були зібрані не в грудні, а в січні. Автор статті Лі Мінкун з Пекінського інституту геноміки не відповів на запити про коментарі. Після того, як Джессі Блум з онкологічного центру Фреда Хатчінсона в Сіетлі повідомив про розбіжності в Twitter, редактори журналу опублікували третю версію статті з іншою часовою шкалою: зразки були зібрані між 30 грудня та 1 січня.
Приховування походження коронавірусу
Китайські вчені роками ігнорували запити на надання інформації про мазки, взяті з поверхонь на ринку в Ухані. Ця відмова перешкодила спробам встановити, як почалася пандемія.
Доктор Холмс, біолог Сіднейського університету, зазначав, що ще два роки тому наголошував на важливості цих зразків. Він навіть надіслав китайським дослідникам геномну послідовність єнотовидної собаки, сподіваючись на порівняння зі зразками з ринку. Однак дослідники не оприлюднили ці дані до цього року.
ВООЗ також внесла плутанину щодо походження пандемії. Після виявлення помилок у звіті організації та Китаю за березень 2021 року, речник агентства Тарік Джасаревич пообіцяв, що помилки будуть виправлені. Через два роки це не сталося. Недосконалий звіт залишається онлайн, описуючи неточну хронологію перших випадків. Пан Джасаревич перенаправляє запитання щодо звіту до його авторів.
Деякі вчені також підозрюють, що китайська цензура вплинула на генетичні бази даних, що використовуються в світових дослідженнях. Національна медична бібліотека США, яка керує однією з баз даних, повідомила, що дослідники з Уханя попросили вилучити послідовності, і це був нібито єдиний випадок під час пандемії. Однак перевірка стороннім консультантом у березні 2022 року виявила, що того ж дня було вилучено іншу, непов’язану послідовність. Після публікації доктором Блумом статті про видалення інформації Уханьського університету, дані знову з’явилися в Інтернеті, але більша їх частина була перенесена до бази даних, пов’язаної з китайським урядом.
1 квітня Пекін обмежив доступ іноземців до академічного порталу China National Knowledge Infrastructure. Влада закликала китайських вчених публікуватися у вітчизняних журналах, а не в міжнародних. Цього місяця урядові вчені Китаю заявили, що настав час почати дослідження походження вірусу за межами Китаю, що є спробою відвернути увагу від версії про походження пандемії в Китаї.
Подробиці можна знайти на сайті: health.24tv.ua