Російські дрони добили пропаганду Кремля про «захист православ’я», а Путін – «назавжди вписав своє ім’я у список найгірших варварів в історії»
15.06.2026 назавжди закарбується в історії як день, коли московське лицемірство досягло свого піку, проявившись у вигляді димових стовпів над золотими банями Києво-Печерської лаври. Роками Москва послідовно та систематично формувала на міжнародній арені образ «основного захисника» традиційних цінностей, намагаючись переконати світову спільноту, що саме в Україні нібито відбуваються масштабні утиски вірян УПЦ (МП). Ця грандіозна кампанія дезінформації була спрямована на західну аудиторію, і, слід визнати, періодично знаходила своїх слухачів.
Зокрема, колишній ведучий американського телеканалу Fox News Такер Карлсон, відомий своїм компліментарним інтерв’ю з воєнним злочинцем Путіним, публічно стверджував щодо України: «Вони штурмували церкви, заарештовували священиків. Це чисте гоніння на християн, а наша країна (США, тобто. Ред) це фінансує».
Знаходяться і в демократичній Європі ті, на кого певною мірою впливає оманлива московська пропаганда.
Однак факти свідчать про протилежне: саме Росія фізично нищить православну церкву в Україні, цинічно звинувачуючи в цьому саму Україну. Картина цього «захисту православ’я» виглядає як акт інквізиції у XXI столітті, де роль засобів утвердження віри виконують ударні дрони та балістичні ракети.
Щойно з’явилися перші кадри руйнувань головного собору Лаври, пропагандистська машина Кремля рефлекторно активувала відпрацьований сценарій – версії про «падіння уламків ППО» та «провокацію київського режиму». Але історична пам’ять невблаганна. Головний собор Лаври вже підривав НКВС у листопаді 1941 року, а Москва потім десятиліттями перекладала відповідальність за це на німецьких нацистів. Сьогодні спадкоємці НКВС діють за тими ж настановами, але в цьому випадку ще й намагаються перекласти провину на тих, хто ці святині обороняє.
Показово, що Путін синхронізував цей удар з 80-річним ювілеєм Дональда Трампа (14 червня) та днем народженням Сі Цзіньпіна (15 червня) – прозорий дипломатичний жест, що демонструє справжнє ставлення Кремля до всіх мирних ініціатив без винятку.
ТЕРОР ЗАМІСТЬ ЗАХИСТУ: ПОНАД 700 ЗРУЙНОВАНИХ ЦЕРКОВ І ПОНАД 20 УБИТИХ СВЯЩЕННИКІВ
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Віктор Єленський у коментарі Укрінформу наголошує на остаточному руйнуванні будь-яких сподівань щодо наявності у Москви будь-яких етичних запобіжників.
«Для них немає цілей на нашій території, які вони не готові атакувати. Києво-Печерська лавра – це місце, де спочивають преподобні Печерські (православні святі, – ред.). Києво-Печерська лавра – це витік східноєвропейського православного чернецтва. Однак і це їх не зупинило. Московський патріархат та його керівництво прямо поставили собі за мету знищення української культури, ідентичності та державності. Вони прямо заявили, що прийшли не звільняти людей, а «звільняти від них» цю землю», – підкреслив доктор філософії Віктор Єленський.
Якими є масштаби знищення Росією релігійних об’єктів в Україні? На п’ятий рік повномасштабної агресії російськими ударами зруйновані або пошкоджені понад 700 релігійних споруд. Найбільших втрат (станом на кінець лютого 2026 року) зазнали саме православні громади: 395 храмів Української православної церкви Московського патріархату та 76 храмів Православної церкви України. Але не тільки вони: пошкоджено або знищено 194 протестантські молитовні будинки, 32 греко- та римо-католицькі церкви, 7 мечетей, 22 синагоги, 11 духовних навчальних закладів та 18 споруд інших релігійних громад.
Ця статистика містить у собі парадокс, який пан Єленський формулює з нищівною точністю: «Найбільше постраждала саме Українська православна церква в єдності з Московським патріархатом – та сама, про захист якої так люблять говорити в Кремлі. Росія знищила понад три з половиною сотні її храмів, убила понад два десятки її священиків і фактично відібрала в неї вісім єпархій на півдні, північному сході та в Криму. Йдеться про тисячі парафій», – наголошує голова ДЕСС.
Перелік знакових об’єктів, уражених Росією, промовляє сам за себе. Святогірська лавра на Донеччині зазнала численних обстрілів – вщент згорів дерев’яний Всіхсвятський скит. У липні 2023 року ракета пробила дах Спасо-Преображенського кафедрального собору в Одесі й влучила в центральний вівтар. Навесні 2026 року під ударом опинився центр Львова, де постраждали Бернардинський монастир та церква Святого Андрія XVII століття. Тепер до переліку додалася пряма атака на Успенський собор Києво-Печерської лаври, а ще раніше – Софійський собор у Києві. І слід підкреслити: практично всі ці сакральні об’єкти знаходяться під захистом ЮНЕСКО.
Окреме і надзвичайно показове свідчення – доля священиків на окупованих Росією територіях. Віктор Єленський наводить конкретний приклад: «Показовим є випадок священика Костянтина Максимова із Запорізької єпархії, якого засудили до 14 років позбавлення волі саме за відмову перейти в безпосереднє підпорядкування Кирилу». Йдеться про людину, яка формально залишалася у структурі, яку Москва нібито «захищає», – і отримала 14 років за надмірну «незалежність» від тієї самої Москви.
Висновок голови ДЕСС не залишає варіантів: «Ті, хто намагався переконати світ, що вони нібито захищають вірян Московського патріархату, насправді вбивають цих самих вірян, руйнують їхні храми та переслідують їхніх священиків».
РЕАКЦІЯ УКРАЇНИ: МІЖ МОРАЛЬНИМ ОБУРЕННЯМ І ДИПЛОМАТИЧНОЮ МОБІЛІЗАЦІЄЮ
Президент України Володимир Зеленський вивів злочин за межі двостороннього конфлікту: «Чергове російське варварство та удар по християнській спільноті і культурній спадщині людства. Росія доводить, що для неї немає нічого святого, а її так званий “захист вірян” є лише ширмою для геноциду українського народу».
Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній: це «злочин проти людяності, історії та християнства».
Вселенський Патріарх Варфоломій: «Це диявольська війна і те, що внаслідок російських обстрілів руйнуються храми, нищаться святі місця, лише підтверджує це».
Глава МЗС України Андрій Сибіга наголосив, що завдавши удару по Києво-Печерській лаврі, одній з першорядних святинь християнства, Путін назавжди вписав своє ім’я у список найгірших варварів в історії: «Ми маємо справу з російськими терористами, які вже перевершили “ІДІЛ” у своїх злочинах проти культурної спадщини».
МІЖНАРОДНА РЕАКЦІЯ: СОЛІДАРНІСТЬ З РІЗНИМ СТУПЕНЕМ ГОСТРОТИ
Нагадаємо, що Лавра перебуває під посиленим захистом у межах Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та Другого протоколу до неї 1999 року, що формує юридичну основу для міжнародних позовів.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні поставила захист Лаври у центр порядку денного G7: «Коли напади не зупиняються навіть на тисячолітніх символах християнства, нам потрібна тверда підтримка Києва».
Особливо влучно сформулював контекст міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро: «Для нас, французів, це еквівалент бомбардування Нотр-Даму або Сен-Дені».
Балтійські та центральноєвропейські лідери – традиційно найбільш чутливі до загрози з боку Москви – були особливо гострими в оцінках. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна влучно вказав на логічну пастку, в яку потрапив Кремль: «Росія любить представляти себе як охоронця християнської цивілізації. Завдавши удару по Києво-Печерській лаврі, вона натомість вкотре продемонструвала своє варварство та зневагу до спільної спадщини людства». Президент Литви Гітанас Науседа додав: «У нападах Росії на Києво-Печерську лавру, одну з найважливіших православних святинь, ми бачимо шалену зневагу до людських життів, культурної спадщини та самої духовної традиції, яку Росія вважає своєю». Президент Чехії Петер Павел охарактеризував атаку як вияв відчаю: «Ця атака… варварство Росії, яка цілеспрямовано знищує те, чого ніколи не зможе мати». Президентка Молдови Мая Санду сформулювала суперечність найбільш точно: «Ті, хто стверджує, що захищає християнські цінності, розбомбили Києво-Печерську лавру, одне з найсвятіших місць православ’я. Справжня віра не бомбардує собори».
Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер назвала напад «актом навмисного святотатства». Віцепрем’єр Бельгії Максим Прево поставив питання руба: «Києво-Печерська лавра стоїть майже тисячу років. Тут немає військової логіки. Тільки заподіяння страждань людям та спадщині, яка належить усьому людству. Ті, хто наказав завдати цих ударів, колись повинні будуть за них відповісти».
Помітним став і сигнал з оточення президента США, який свідчить про те, що російський терор перетнув межі, які не можуть ігнорувати. Марк Бернс, духовний радник Трампа, написав: «Нехай Бог захистить Україну, втішить її народ і принесе мир цій стражденній країні».
КРАХ ІМПЕРСЬКИХ ІЛЮЗІЙ У ДЗЕРКАЛІ УКРАЇНСЬКИХ СОЦМЕРЕЖ
Відомий український публіцист Віталій Портніков помістив зухвалий теракт в ретроспективу московського ставлення до Лаври: «Її (Києво-Печерську лавру – Ред) росіяни завжди ненавиділи і як символ непокори, і як велику святиню, з якою не могли зрівнятися храми Володимира-на-Клязьмі, Суздалі і самої Москви. І тому завжди намагалися цю Лавру сплюндрувати, знищити, окупувати, створити там власну агентуру». Слово «завжди» у Портнікова – ключове: нинішня атака вписується в ряд, що тягнеться від підриву НКВС Свято-Успенського собору лаври у 1941 році – до «Гераней» та «Іскандерів» 2026 року.
Проректор Українського Католицького університету Дмитро Шеренговський звернувся до психології провалу грабіжництва: «Століттями імперія намагалася привласнити Лавру, вписати у власний міф, зробити доказом своєї історії. Але ні, не вийшло – вона не стала їхньою. (…). А якщо святиню не привласнили – в імперській логіці вона автоматично стає чужою».
Дипломат і колишній голова Секретаріату Ради безпеки ООН Олександр Мацука трактує атаку як симптом, а не як стратегію: «По суті – це акт відчаю. У Кремлі остаточно впевнилися, що Україну їм не загарбати. От і скаженіють. А московські теревені про нібито “захист православних цінностей” виявилися такою ж брехнею, як і “захист російськомовного населення”».
Журналістка Мирослава Барчук запропонувала парадоксально заспокійливу, але чесну оптику: «Удар по Лаврі означає, що Путін уже не сподівається там “помолитись”, і що Київська Лавра вже не “русская святыня”, як вони твердили у 2022. Росіяни з розпачу стріляють у власну фальсифікацію про “спільну колиску”, “православну духовну єдність”, “один народ” – тобто у міф, який їм так і не вдалося нав’язати».
Історик Вахтанг Кіпіані запропонував конкретне пояснення вибору цього моменту: «Кілька днів тому РПЦ нарешті змусили покинути Дальні печери. Це помста за наше бажання не бути росіянами».
Історик Олександр Алфьоров резюмував: «Вони не захищають святині. Вони їх нищать».
***
Цей акт безсилої люті та відчаю не приніс агресору жодних мілітарних чи ідеологічних дивідендів. Українське суспільство трансформує свій біль у незламний «духовний еквівалент», який гарантує, що на місці згарища неодмінно постане відновлена і назавжди очищена від імперських нашарувань святиня вільної держави.
Мирослав Ліскович. Київ