“`html
Дороги люті, або Де взяти гроші на нове «велике будівництво» 19.02.2026 16:17 Укрінформ Для елементарної реабілітації шляхів сполучення після цієї пори року потрібно в 5-6 разів більше фінансів, ніж закладено зараз у кошторисі
В поточному році, крім військових потреб і пошуку ресурсів для відновлення знищених та пошкоджених ворогом енергетичних й інших ключових об’єктів, Україні доведеться розмірковувати ще й над тим, звідки отримати десятки мільярдів гривень на оновлення шляхів, для котрих ця жорстка пора року виявилася реальним іспитом. Звідусіль надходять дані, що через рясні опади та екстремальні холоди цілком придатні для користування ще восени автомагістралі трансформувались подекуди на непрохідні відрізки з глибокими ямами. Тут простий латковий ремонт не допоможе, значна частина шляхів потребує повноцінної реконструкції. А це – чималі кошти. Разом з тим, згідно з деякою інформацією, майже половину виділених із держбюджету грошей на утримання шляхів вже використали – для очищення вулиць і магістралей від снігу та на інші зимові роботи.
ДЕ ВУЗЬКО, ТАМ І ЛАМАЄТЬСЯ: ЯК КЛІМАТ ТА БЕЗГРОШІВ’Я ВПЛИВАЛИ НА ШЛЯХИ
У мас-медіа та соцмережах нині безліч фотографій та відео з «місячним рельєфом» зимових українських доріг, зокрема, таких важливих загальнонаціональних трас, як автошлях Київ – Одеса чи Київ – Чоп.
Траса Київ – Одеса / Кадр відеозапису: Микола Федоров, youtube
Водії знімають свої пригоди серед численних величезних вибоїн в асфальті, не враховуючи тисячі невеликих ям та тріщин на пошкодженому дорожньому покритті. Відмічається велика кількість ДТП, сотні пошкоджених транспортних засобів – інтернет переповнений відповідними публікаціями.
«На Коростишівській об’їзній відірвався патрубок системи охолодження, довелось викликати евакуатор. Водій-рятувальник із Житомира говорить, що вони з колегами працюють цілодобово. Головна проблема – побиті та пошкоджені колеса. По дорозі бачили чимало інцидентів: ніч, мороз, люди пораються на узбіччі. Не знаю, скільки мільйонів зараз піде на автозапчастини та ремонти…» – так описує свою подорож зі Львова експерт паливного ринку Сергій Куюн.
Сергій Куюн
А мова йде ж і про надзвичайно важливий для держави і українців транспорт. Експерт пояснює на прикладі забезпечення паливом: «Автоцистерни почали буквально ламатися, ремонти / витрати / затримки. Сформований паливною кризою багатотисячний автопарк, яким ми так пишалися у 2022–2023 роках, тане на очах».
У коментарі під цим дописом засновник однієї із мереж АЗС Дмитро Льоушкін підтвердив, що витрати підприємства на відновлення автопарку зросли на 60%, а підрахувати збитки від простою взагалі неможливо.
І це стосується не тільки автоцистерн, але й іншого вантажного транспорту, що доставляє продукти, везе енергетичне обладнання від партнерів, військові вантажі, розвозить пошту чи транспортує пасажирів, екстрені та медичні служби тощо.
Безумовно, важкі (для останніх років) кліматичні умови цієї зими дійсно сприяли руйнуванню дорожнього покриття, але вони тільки прискорили цей процес, тому що навіть за теплої погоди всі ці «кратери» на автомагістралях однаково б виникли, можливо трохи згодом, адже корінь зла у хронічному браку фінансування дорожнього господарства.
Фахівці визнають, що прийняте в умовах війни рішення про перенаправлення ресурсу Дорожнього фонду (з 1 січня 2024 року кошти від паливних акцизів направляють до загального фонду Держбюджету для фінансування армії) було вірним. Країна не може зараз дозволити собі витрачати кошти на спорудження нових дорожніх об’єктів, за винятком ситуацій, коли мова йде про термінове відновлення того, що було знищене через війну.
«Сприйняття суспільством тематики дорожнього будівництва – дуже критичне. Але разом з обґрунтованою критикою забувають, що добрі дороги, побудовані у 2010–2021 роках, дуже допомогли нам у перші роки після повномасштабного вторгнення. Якби вони були такими, як зараз, думаю, ані зброя, ані пальне, ані багато чого іншого або б не доїхало, або б доїжджало з великими затримками», – переконаний Куюн.
Отже, надмірне скорочення витрат на поточний догляд за дорожнім господарством – велика помилка, наслідки якої ми і бачимо.
«Головна помилка – боротися з корупцією банкрутством, скороченням фінансування майже до нуля чи скасуванням функції (йдеться про Укравтодор, – ред.). Це не вихід. Адже дорожня інфраструктура – наша спільна і життєво необхідна. На основні роботи і послуги із хоча б підтримки мереж у робочому стані потрібно набагато більше коштів, ніж 12 мільярдів, передбачених на поточний рік», – переконаний транспортний аналітик Віктор Загреба.
Сергій Вовк
З цим згоден і директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. Того ресурсу, який останніми роками надається з резервного фонду бюджету на утримання доріг, замало навіть для звичайних ремонтів дорожнього комплексу в масштабах держави, не кажучи вже про капітальне відновлення (а певні ділянки цього безсумнівно потребують).
«Це недофінансування й позначилося зараз на стані багатьох магістралей, які просто фізично вичерпали свій ресурс. Асфальтне покриття не витримує навантажень зимового періоду, для котрого характерні багаторазові замерзання та відтавання полотна», – пояснює фахівець у коментарі Укрінформу.
Через брак коштів на капітальний ремонт проблему доведеться вирішувати в рамках поточного експлуатаційного утримання. Однак проблема ускладнюється ще й через те, що значну частину виділеного на це ресурсу вже витратили – якраз зважаючи на нетипову для останніх років сувору зиму.
«Через погоду обласні бюджети служб відновлення за неповні 2 місяці року вже використані на 50% (принаймні, така ситуація у Полтавській області). За оцінками спеціалістів, “дорожній” бюджет на поточний рік потрібно збільшити на 25–30 млрд грн (з урахуванням підготовки до наступного сезону)», – говорить Куюн.
В уряді теж розуміють, що наявного фінансового ресурсу для виконання потрібних робіт може забракнути. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко запевняє, що додаткові кошти шукають, проте точних цифр не називає.
Юлія Свириденко
«Доручила невідкладно забезпечити готовність до виконання поточного ремонту автомобільних доріг загального користування. Найперше це стратегічно важливі маршрути, що забезпечують логістику для потреб оборони, життєзабезпечення громад, а також роботу критичної інфраструктури. Роботи мають розпочатися, тільки-но цьому сприятимуть кліматичні умови. У державному бюджеті на 2026 рік передбачені видатки на оновлення автошляхів. Уряд працює над забезпеченням додаткового фінансування», – написала Свириденко.
ДЕ ЗНАЙТИ ДОДАТКОВІ МІЛЬЯРДИ ТА ЯК ПРАВИЛЬНО НИМИ УПРАВЛЯТИ
Проте для повноцінного вирішення проблеми українських доріг, звичайно, потрібен набагато більший ресурс, ніж може дозволити собі в умовах війни держава.
«Через постійну відсутність витрат на утримання (а відповідно, і відповідних робіт) тисячі ділянок доріг і тисячі мостів вже не можна врятувати “автосервісом”, їх потрібно фактично змінювати. Це затратно і складно. Пошук коштів на це має бути окремим важливим напрямком роботи. Для цього потрібні окрема компетентна команда фул-тайм та окрема адекватна державна політика», – вважає Загреба.
У Міністерстві фінансів ще восени минулого року повідомили про наміри відновити Дорожній фонд. Його функціонал хочуть розширити, трансформувавши у Фонд розбудови транспортної інфраструктури. За словами заступника міністра фінансів Олександра Кави, з фонду фінансуватимуть не тільки автомобільні дороги, а й залізницю та міський пасажирський транспорт.
Однак подібна реформа під час бюджетного року неможлива. Тому окреме фінансування для Фонду якщо і з’явиться, то вже з наступного року. Та й сподіватися, що тоді в ньому відразу ж знайдуться кошти для масового будівництва нових чи навіть для капітального ремонту існуючих доріг, не варто. Тут хоча б мати належне фінансування поточних робіт. А, за оцінками Сергія Вовка, потреби на це щонайменше у п’ять-шість разів більші, ніж виділений цьогоріч ресурс. Тобто мова йде про 60–70 млрд грн на рік.
«Гадаю, що в короткостроковій перспективі може йтися про залучення певного зовнішнього фінансування. На зразок Фонду підтримки транспорту України (UkraineTransport Support Fund, UTSF), який цими днями створили за участю Швеції, Литви й Канади. Подібні рішення допоможуть швидко зібрати потрібний для виправлення ситуації з автошляхами ресурс», – говорить експерт. Якщо кошти вдасться знайти, то особливих проблем із звичайним ремонтом, на його думку, не буде.
«Техніка й технології наявні. З людьми – через мобілізацію – складніше, втім і з ними, думаю, проблем не буде. Адже в Україні зосереджений чималий автодорожній виробничий потенціал, який був залучений під час “великого будівництва”. Більшість залучених до нього компаній продовжують працювати. Були б кошти для замовлення їхніх послуг, принаймні для ремонту верхнього шару дорожнього покриття», – розповідає директор Центру транспортних стратегій.
Крім фінансування, також важливо негайно здійснити всі державні закупівлі, щоб люди приступили до роботи якомога швидше й не довелося відкладати відновлення доріг ближче до наступної зими.
«Роботи мають початися, щойно закінчаться морози, тому що, враховуючи те, що відбувається з трасами Київ – Одеса та Київ – Чоп, на ділянці Київ – Житомир, усвідомлюєш: часу чекати зовсім немає», – підсумовує Вовк.
Разом з тим, поспішати експерти не радять. Оскільки, за технологічними вимогами, ремонт покриття ефективний тільки за температури повітря більше ніж +10 градусів, коли дороги цілком висохли. Тому те, що ми іноді бачимо – спроби взимку чи під дощем засипати ями асфальтом, – також про марнування і без того обмеженого фінансового ресурсу.
«Плюс 10 градусів, повне висушування дороги… А тут питання: чи будуть для цього використані спеціальні агрегати, чи буде просушування доріг, чи буде гідрофобне покриття, чи буде якісний модифікований бітум. І ключовий момент: часто ми говоримо про “засипати” ями, а треба заливати. Просто слід змінити парадигму сприйняття дороги», – пояснює фахівець із державного управління в галузі містобудування Віктор Глеба.
Україна, за його словами, має достатньо власної сировини, щоб цілком замінити асфальтові дороги на довговічні бетонні.
Хоча останнє, зрозуміло, – то вже про майбутнє. З поточними фінансовими можливостями пріоритет – поточний ремонт того, що маємо.
Частково з фінансуванням на подібні роботи, на думку Сергія Куюна, може допомогти більш справедливий розподіл коштів, отриманих як паливний акциз, і збільшення бази справляння акцизного збору.
«За останні 2 роки акциз на пальне збільшився на 6–7 грн/л, залежно від виду пального. Якщо 2023 року паливні акцизи становили приблизно 63 млрд грн, то у 2025-му це було вже 141 млрд грн. А поточного року – до 180 млрд грн. Тобто люди за кермом платили і платять у бюджет величезні суми. Звісно, є центральне і найважливіше завдання – оборона. Але дороги – також про це», – вважає експерт.
Крім того, держава, на його думку, має можливості збільшувати потенційний Дорожній фонд. Адже фактично не охоплені відповідними зборами залишаються власники електрокарів. Водночас їхні машини тиснуть на покриття значно сильніше, ніж «традиційні» авто – через велику вагу акумуляторів.
“`