Пластикові відходи не лише завдають шкоди довкіллю, але й потенційно прискорюють розвиток бактерій, нечутливих до антибіотиків. Це виявлено у великомасштабному дослідженні, опублікованій в журналі Journal of Hazardous Materials (JHM). Науковці дослідили всі етапи життєвого циклу пластику — від отримання сировини та виготовлення до застосування, утилізації та переробки — і виявили чимало факторів, що можуть спричиняти зростання резистентності до лікарських препаратів.
На початкових стадіях — під час видобутку вуглеводнів для виробництва пластику — використовуються токсичні хімікати, а випадкові викиди сировини в екосистему супроводжуються потраплянням важких металів та ароматичних речовин. Такі компоненти здатні спровокувати механізм спільної селекції, коли адаптація мікроорганізмів до шкідливих речовин паралельно розвиває їхню несприйнятливість до ліків.
Під час виробничого процесу в пластик додають м'якшувачі, стабілізуючі агенти та антисептики, які слабко зв'язані з полімерною матрицею і поступово просочуються в довкілля. Дослідження вказують, що подібні хімікати можуть активізувати горизонтальний перенос генів резистентності серед бактерій.
Ризики зберігаються навіть після утилізації: на сміттєзвалищах та у фільтратах виявляють стійкі мікроорганізми, а у водних середовищах формується спеціфічна «пластисфера» — мікробні колонії на поверхні відходів, де інтенсифікується обмін генами стійкості. Переробка матеріалів посилює проблему: у вторинній сировині зростає вміст важких металів, а технологічні рідини з мийними та дезінфекційними речовинами потрапляють у водні ресурси, підтримуючи умови для спільної селекції.
Дослідники наголошують: запровадження оновлених виробничих нормативів та системні програми спостереження необхідні для зменшення ролі пластику у формуванні небезпечних інфекційних загроз.
Джерело: ukr.media