Лише деяким з трилерів та детективів вдається сконструювати інтригу та повністю занурити читача у події. Сьогодні я розкажу про п’ять романів, які мене настільки заворожили, що я просто не могла зупинитись, необхідно було швидше дізнатися розв’язку.
Донато Каррізі "Будинок голосів"
Протагоніст – дитячий психолог із спеціалізацією на гіпнозі. Усі його маленькі пацієнти пережили травму, але завдяки гіпнотичним сеансам вони навчаються відрізняти реальні спогади від уяви. Ця навичка корисна для поліції або органів опіки під час судових процесів.
Одного разу його колега телефонує з проханням прийняти дорослу пацієнтку, чиє дитинство було затьмарене жахливою подією — вона припускає, що скоїла вбивство, але деталі туманні. У такому випадку може допомогти лише гіпноз. Хоча герой спеціалізується на дітях, він береться за цей виклик, намагаючись розплутати клубок пам’яті нової пацієнтки. Сьогодення переплітається з її дитячими роками, все це доповнено елементами містики, які врешті знаходять раціональне пояснення.
Написано дуже якісно, без зайвих слів або ж ліричних відступів; сюжетна інтрига зберігається до самих останніх сторінок, неможливо відкласти читання. Мені доводилося буквально відривати себе від цієї книги.
Сімона Сент-Джеймс "Зламані дівчатка"
Події відбуваються у двох часинах. У 1950 роках існував пансіон для дівчат, які не були потрібні батькам, мали проблеми з поведінкою, були позашлюбними дітьми чи щось подібне. Центральні героїні – чотири подруги, що мешкають разом. Але їх об’єднує не лише кімната. У пансіоні вони живуть у страху, адже чутки про примару у чорній фаті — це не марна балаканина. Її бачать усі. На додаток, безвісти зникає одна з чотирьох подруг…
У сучасності головна героїня, журналістка Фіона, розслідує убиство сестри, жертву якої знайшли на території пансіону, хоч тоді вже був закритий. Злочинців знайшли, але Фіону мучать сумніви, і вона шукає правду. Вона дізнається про плани відреставрувати притулок. Хто б це міг допустити, адже справа явно збиткова? Героїню просять написати про це статтю, що дає шанс наблизитися до розгадки смерті сестри та до того, що насправді відбувалося у пансіоні десятиліття тому.
Цей детектив також якісно складений, незважаючи на дещо неосновний любовний сюжет, що не є критичним. Особливо сподобалася похмура, насичена атмосфера непевності. Історія лякає, рухається динамічно, захоплює, автор зберігає інтригу до останнього. І знову ж таки, відірватися просто неможливо.
Жоель Діккер "Правда про справу Гаррі Квеберта"
Цей детектив вразив багатогранністю. Для тих, кому цікава не тільки суха детективна інтрига, а й якісна історія кохання, глибокий сенс того, що відбувається, роздуми про письменницьку майстерність, дружбу та час, цей роман буде у пригоді.
В центрі сюжету молодий письменник Маркус, що переживає творчу кризу. Він шукає допомоги у свого колишнього наставника, прославленого автора Гаррі Квеберта. Але раптово Квеберта звинувачують у вбивстві Ноли Келлерган, шістнадцятирічної дівчини, яка зникла 33 роки тому, а тепер її тіло знайшли біля будинку Квеберта. Що пов’язувало жертву з Гаррі? Маркус починає власне розслідування та паралельно пише книгу про цю справу.
Дженніфер Макмахон "Люди зими"
Розповідь розгортається у двох часових проміжках – 1908 рік та сучасність. У 1908 році в сім’ї Сари трапляється нещастя – раптово загинула її люблена дочка. У стані нестерпного горя героїня згадує, що в дитинстві її тітка, яка практикувала магію, відкрила їй таємницю повернення мертвих. Природно, Сара вирішила звернутися до цих заклинань, аби воскресити дочку.
Зараз героїня Руді повертається додому та виявляє, що її надзвичайно відповідальна і строга мати зникла, залишивши їх із сестрою самітніми.
Третя лінія також у сьогоденні – Кетрін нещодавно втратила сина, далі стала вдовою. Вона переїжджає у маленьке містечко, куди її привели сліди померлого чоловіка, адже того страшного дня він їхав туди без попередження. Кетрін прагне з’ясувати, що його туди тягнуло.
Ці три історії пов’язує щоденник Сари, що дійшов до нас як книжка. Нам належить визначити, чи реальні Люди зими – воскреслі мерці, чи це лише вигадка.
Я читала й інші романи Макмахон, але жоден мене так не вразив. Пам’ятаю, як прочитала "Людей зими" за два дні, і ця історія мене навіть трохи потрясла.
Діана Сеттерфілд "Тринадцята казка"
Головна героїня, Маргарет, несподівано отримує листа від надзвичайно відомої письменниці Віди Вінтер з пропозицією написати її біографію. Суть у тім, що Віда Вінтер ніколи не розповідала жодної правди про власне життя, про її минуле невідомо практично нічого.
Маргарет погоджується та відкриває всі таємниці існування письменниці. Нас чекає історія про сестер-близнючок, таємницю їхнього походження та похмурі дні дитинства.
Так, роман напоєний похмурістю, містить багато важких подробиць, проте все використано доречно. Коли ж я збагнула ключ до центральної інтриги, то була справді здивована. Рекомендую шанувальникам готики, родинних таємниць та моторошної атмосфери.
Джерело: ukr.media