Коваленко: жарти закінчилися, кураторам потрібний результат. Росія розгойдує ультраправу блокаду України

З листопада 2023 року розпочалася не найприємніша сторінка у відносинах України та Польщі, а саме – блокада з польського боку кордону, яка згодом перетворилася на повну паралізацію всіх пропускних пунктів, обваливши логістику на обидві сторони. Але насправді це був куди глобальніший сценарій логістичної ізоляції України, курований із Росії. Тим часом у Румунії та Молдові маргінальні та ультраправі прояви не отримали особливої підтримки та пройшли для нас практично непомітно. Але це не означає, що не буде нової спроби.

Докладніше про сценарій Москви та нові загрози – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.

Польські ультраправі маріонетки

Польська блокада стала центром уваги не тільки України та Польщі, а й міжнародного співтовариства як вкрай недружній акт, який проводить польська сторона у найскладніший і навіть критичний історичний період для України. Причому цей акт повністю грав на руку російським окупантам, адже завдяки блокаді ускладнилися постачання різної специфічної продукції.

Складалося враження, що польські фермери і політичні сили, що їх підтримують, діяли лише в інтересах Росії. А можливо, не складалося, а так і було… Адже протестуючи проти провезення українського зерна, польські фермери якось не особливо згадували той факт, що через територію Польщі йшло втричі більше російської агропродукції – понад 12 млн тонн.

Тобто блокада кордону з Україною являла собою цілеспрямовану і навіть більше – замовну операцію, організовану політичними силами, тією чи іншою мірою афілійованими з Росією.

Говорячи про цілеспрямованість польської блокади, варто згадати тільки той факт, що за протестами стояла ультраправа “Конфедерація свободи і незалежності”, що є коаліцією ультраправих політичних партій Польщі, які сповідують євроскептицизм, християнський фундаменталізм (скрєпи), монархізм, націоналізм, антисемітизм.

Окремо варто було б зазначити, що дії фермерів і популістів негласно підтримувала і партія “Право і справедливість”, але головними блазнями на арені були ультраправі. І це не дивно, адже саме такі політичні сили завжди викликали інтерес і симпатії у Росії, яка зміцнювала з ними негласні контакти, а часом прямо фінансувала – наприклад, як “Альтернативу для Німеччини”. Але історія з блокадою кордону з Україною мала стати більш масштабною, ніж ми могли спостерігати.

Річ у тім, що архізавданням Москви в другій половині 2023 року була повна блокада України на західних кордонах, щоб на момент наступу РОВ створити катастрофічний дефіцит у постачанні мілітарної компоненти західними партнерами, яка і без того сповільнилася і зменшилася.

Мало хто помітив, але разом із польськими фермерами, що направляються ультраправими, пожвавилися аналогічні сільськогосподарські сили в інших сусідніх з Україною країнах.

Румунський прецедент

Так, у листопаді 2023 року зазвучали заклики такої собі румунської сенаторки Діани Шошоаке, яка закликала забрати в України частину територій. Ця особа – засновник партії S.O.S, відома своїми зв’язками із російською стороною. У розпал повномасштабного вторгнення в Україну російських окупаційних військ, у березні 2022 року, вона разом із ще трьома парламентарями зустрілася з послом РФ у Бухаресті, погоджуючи свою інформаційну роль у ході війни.

Водночас із Шошоаке голова національної ради партії “Альянс за об’єднання румунів” (AUR) Клаудіу Тирзіу закликав Бухарест не відмовлятися від територіальних претензій до України та закликав “забрати” Бессарабію, Північну Буковину, Закарпаття тощо.

В унісон із цими заявами румунські фермери спробували блокувати кордон з Україною, у чому їх підтримали з боку Молдови (тут сторону фермерів підтримувала маріонетка Кремля – Додон), хоча цьому епізоду в наших ЗМІ було приділено небагато уваги. Щоправда, ці спроби марніли за своєю результативністю з польською блокадою і не були довготривалим і масовим явищем.

Примітно, що хвиля фермерського невдоволення прокотилася Румунією не тільки в унісон польському, а й на тлі того, як Київ і Бухарест почали вирішувати питання обходу Польщі. Це завдання повинна була вирішити нова магістраль, що будувалася.

Фактично можна говорити про те, що найуспішнішим сценарієм блокади України став лише польський – при тому, що румунський та молдовський можна записувати у провальні. Пов’язано це насамперед з тим, що рушійною силою цих протестів завжди були ультраправі маргінали, але лише в Польщі вони отримали підтримку від правлячої партії “ПіС”, зацікавленої у своїй провальній економічній політиці звинуватити когось іншого – наприклад, Україну.

Тим часом у Румунії та Молдові маргінальні та ультраправі прояви не отримали особливої підтримки та пройшли для нас практично непомітно. Але це не означає, що не буде нової спроби.

Козирна карта у рукаві – Молдова

У Молдові відбувається процес консолідації так званої опозиції, по суті – це об’єднання проросійських політичних сил (“Відродження”, “Шанс”, оголошена поза законом партія Ілана Шора, а також башкана Гагаузії Євгенії Гуцул) до єдиної партії “Победа”. Об’єднання це пройшло під “благословення” кураторів у Москві. Формальним лідером об’єднання обрано Євгенію Гуцул, за яку вже активно закликають російські артисти Басков, Кіркоров та інші.

Загалом Молдова в 2024 році може стати основним полем майбутньої боротьби Росії за відновлення свого контролю над республікою, жорстко об’єднавши між собою всі маріонеткові проросійські політичні сили, що до того непогано себе почували на різних фінансових потоках, в одну.

Цього року жарти закінчилися і кураторам потрібний результат, а не банальне розпилення бюджету, оскільки Молдова відіграє важливу роль у майбутній концепції логістичної блокади України.

У Москві розуміють, що силовий варіант захоплення влади в Кишиневі, який планувався вже досить давно і був на межі реалізації у 2023 році, не спрацює, оскільки за сторону законної влади Маї Санду вступиться Київ, а тому було обрано виключно гібридний, латентний, соціально-політичний шлях.

У разі успіху в Молдові Москва зможе реалізувати масштабніший сценарій, активізувавши ультраправих у країнах по всьому західному кордону України. В умовах відновлення допомоги нашій країні та непередбачуваних наслідків президентських виборів у США такий сценарій обмеження логістики в Україні може стати одним із найефективніших. І в цьому питанні ультраправі сили будуть залучені як основний локомотив ширшої блокади.