Кордони НАТО наближаються до Санкт-Петербурга – ультиматум Путіна мав зворотний ефект

3 квітня 2023 року на брифінгу в Брюсселі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтвердив інформацію про офіційне приєднання Фінляндії до альянсу 4 квітня. “Завтра ми привітаємо Фінляндію як 31-го члена НАТО, що зробить Фінляндію безпечнішою, а наш Альянс – сильнішим. Ми піднімемо прапор Фінляндії уперше тут, у штаб-квартирі НАТО”, – наголосив він.

Відео дня

Символічно, що 4 квітня – річниця заснування НАТО, адже цього дня у 1949 році у Вашингтоні представники 12 країн США, Канада та 10 країн Європи підписали Північноатлантичний пакт про військово-політичний союз.

Шлях Фінляндії до НАТО зайняв менше ніж рік – на черзі Швеція

Фактично, процес вступу Фінляндії зайняв майже повний рік з моменту подання спільної з і Швецією заявки в травні 2022 року. Проходження необхідних всіх бюрократичних процесів та ратифікація протоколу про вступ всіма учасниками Альянсу за 11 місяців можна вважати достатньо швидким і вдалим результатом. Попри особливу позицію Туреччини, яка загальмувала процес вступу двох скандинавських країн на декілька місяців з причин їх зв’язків із Курдською робітничою партією, Фінляндія успішно владнала дипломатичні нюанси з офіційною Анкарою. Також на брифінгу генсек НАТО Столтенберг висловив тверду впевненість в тому, що “Швеція також буде прийнята до НАТО вже найближчим часом”. Однак, зважаючи на гарантії безпеки від США і Британії, які отримали Гельсінкі та Стокгольм на час підготовки до вступу, все це можна вважати тільки розтягнутими в часі формальностями.

Ультиматум Росії про “нерозширення НАТО” мав зворотний ефект

Отже, 4 квітня вступом Фінляндії до НАТО офіційно буде закріплений один з найбільших геополітичних провалів російського президента Володимира Путіна. Варто згадати, що однією з причин розв’язання злочинної війни в Україні став ультиматум Росії про нерозширення НАТО та вимогами фактичного виходу військ альянсу зі Східної Європи.

Відмова в цих абсолютно неприпустимих вимогах підштовхнула російське керівництво до початку т.зв. “спецоперації”, метою якої мало стати, окрім всього, і залякування НАТО. Однак результатом цього стали як болючі поразки від ЗСУ, так і прискорене розширення альянсу на півночі Європи, де до НАТО вирішили приєднатись традиційно нейтральні Швеція та Фінляндія.

Росія втрачає панування в Балтійському морі й отримує кордони НАТО поблизу важливо військово-політичних центрів

Саме нейтралітет цих двох країн ще якось давав Російській Федерації певні підстави сподіватись на ймовірні успішні дії в Балтійському морі у випадку збройного конфлікту із НАТО. Однак зі вступом до НАТО Фінляндії та Швеції російський Балтійський флот стає фактично відрізаним від центрів постачання у вузькій Фінській затоці, де обидва береги займають країни Альянсу. Це остаточно унеможливлює будь-які морські операції проти балтійських країн і скандинавських країн, а також морське сполучення та військову логістику із Калінінградською областю, де базується більша частина Балтійського флоту.

Також варто згадати, що в результаті приєднання Фінляндії до Альянсу Росія отримує новий, майже 1100 кілометровий кордон із країною-членом НАТО. До цього спільні сухопутні кордони із НАТО у Росії були достатньо незначними – з Естонією та Латвією, а також навколо Калінінградської області. Таким чином відстань від фінських кордонів до таких важливих політичних центрів як “друга столиця” Санкт-Петербург, або до стратегічних військових міст Кронштадт, Мурманськ, Сєвєроморськ (база Північного флоту РФ), Гаджиєве (база російських атомних підводних човнів) та інших зменшується до 150-200 км, що робить їх вразливими перед атаками сучасним озброєнням НАТО та зменшує шанси на перехоплення ракет в силу вкрай малої дистанції. Таким чином, захист нових кордонів із потенційним супротивником потребує все більших ресурсів живої сили та техніки, з якими російська армія має величезні проблеми в результаті вкрай невдалої війни проти України.

Фінляндія та Швеція істотно підсилять НАТО, але справжня безпека в Європі буде із членством України в Альянсі

Окрім того, вступ Фінляндії та (найближчим часом) Швеції серйозно підсилює НАТО, на відміну від приєднання до Альянсу невеликих держав із вкрай обмеженими військовими ресурсами. Шведські та фінські збройні сили є достатньо потужними, прекрасно оснащеними технічно і тактично, треновані діяти в складних умовах Півночі Європи як на морі, так і на суші. До цього можна додати передову шведську військову промисловість, представлену такими компаніями як Bofors, Saab, Volvo тощо, які виробляють майже повний спектр сучасних озброєнь, від літаків JAS 39 Gripen до знаменитих САУ “Арчер”, крім того, фінська військова промисловість також має непогану номенклатуру військової техніки та боєприпасів власного виробництва.

Однак головним ефектом від вступу Фінляндії, а незабаром безсумнівно і Швеції успішно прийнятий геополітичний виклик, на який була дана гідна відповідь. Про це нагадав вкотре генсек НАТО Столтенберг: “Не Москві вирішувати, кому можна ставати членом НАТО, а кому – ні. На підтвердження цього завтра ми будемо підіймати перед нашим офісом новий прапор – прапор Фінляндії”.

Протягом року російські політики погрожували фінам і шведам нібито “військовими відповідями”, однак в результаті російська армія продовжує знімати техніку та особовий склад з північних кордонів для поповнення величезних втрат у війні в Україні. Відтак Північноатлантичний альянс продовжує політику розширення і зміцнення безпеки в Європі, закономірним фіналом чого має стати прийняття до НАТО України, де на наших очах загартовується найбільш потужна, досвідчена й героїчна армія Європейського континенту.