Дипломатичні зусилля та безпекові виклики
Туреччина, США та європейські країни активізують дипломатичні зусилля для завершення війни в Україні. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив про намір провести переговори з російським диктатором Володимиром Путіним після зустрічі з українським лідером Володимиром Зеленським. Україна, зі свого боку, готується до нового тристороннього раунду переговорів за участю США та Росії, а в Брюсселі партнери обговорюють відбудову України та гарантії безпеки. Тим часом у Конгресі США розглядають можливість відновлення військової допомоги Києву. На тлі цих дипломатичних контактів Європа стикається з новими гібридними загрозами: аеропорти отримують повідомлення про мінування, а Литва та Латвія проводять спільні навчання з евакуації населення.
Ердоган прагне до діалогу, Україна готується до переговорів
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган висловив намір провести розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. Це сталося після його зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Стамбулі. За словами турецького лідера, Анкара прагне обговорити позицію Росії та знайти можливий шлях до завершення війни.
Тим часом Київ готується до нового тристороннього раунду переговорів за участю України, США та Росії. Після розмови з американськими представниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, Зеленський повідомив, що зустріч переговорних команд може відбутися менш ніж за тиждень. Українські пропозиції вже передано американській стороні.
Паралельно в Брюсселі відбулася зустріч за участю представників США, Євросоюзу, Франції, Великої Британії, Німеччини, НАТО та Світового банку. Сторони обговорювали відбудову України. Наступні консультації планують присвятити гарантіям безпеки. Для Києва принципово, щоб ці гарантії були дієвими, а не декларативними.
Спецпредставник США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтон працює над механізмом тривалого миру, який має унеможливити повторне розгортання бойових дій.
“Ми наполегливо працюємо з усіма сторонами, щоб знайти шлях до тривалого миру. Зосереджуємося не лише на припиненні цієї жахливої війни, а й на створенні ширшої архітектури безпеки, щоб після закінчення бойових дій вони ніколи більше не поновилися”, – наголосив Кушнер.
Демократи у США прагнуть відновити військову допомогу Україні
Після проміжних виборів у США тема підтримки України може знову активніше повернутися до порядку денного Конгресу. За інформацією Reuters, представники Демократичної партії планують винести на голосування питання відновлення фінансової та військової допомоги Києву, яку адміністрація Дональда Трампа майже припинила.
Нова каденція Конгресу розпочне роботу в січні. Крім того, вже зареєстровано двопартійний законопроєкт, який має заблокувати повернення російського дизельного пального на світовий ринок. Водночас навіть підтримка обох палат не гарантує автоматичного відновлення допомоги: значні повноваження залишаються в президента США.
Колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер застерігає від надмірного оптимізму. За його словами, Дональд Трамп може накласти вето на бюджет із передбаченою допомогою або не використати кошти, навіть якщо Конгрес їх затвердить.
“Навіть якщо обидві палати Конгресу затвердять бюджет із допомогою Україні, Трамп може накласти вето, і тоді бюджету не буде. І в інших випадках він застосовував те, що називається кишеньковим стисуванням асигнувань. Просто вирішив не витрачати кошти, навіть якщо Конгрес їх затвердив”, – пояснив Волкер.
Європейські аеропорти отримують повідомлення про мінування
Поки тривають дипломатичні контакти, європейські країни стикаються з хвилею повідомлень про мінування пасажирських літаків. Протягом кількох днів погрози отримували різні авіарейси. Зокрема, чотири літаки, що прямували до Праги, повідомили про можливу вибухівку на борту.
Серед інших інцидентів – перевірка літака Wizz Air, що летів із Мілана до Бухареста: після посадки оглянули 182 пасажирів і сімох членів екіпажу. Рейс із Гельсінкі до Рима супроводжували італійські винищувачі. Літак Aer Lingus із Дубліна здійснив екстрену посадку у французькому місті Евре. Ще три борту, зокрема літак Ryanair, приземлилися в Болгарії.
Жодна з перевірених загроз не підтвердилася. Однак кожен такий випадок змушує аеропорти запускати повний протокол безпеки: літаки відводять на окремі стоянки, пасажирів евакуюють, а борту перевіряють правоохоронці та службові собаки.
Литва та Латвія відпрацьовують евакуацію цивільних
На тлі зростання безпекових ризиків країни Балтії готуються до можливих надзвичайних сценаріїв. Литва та Латвія проводять спільні навчання з транскордонної евакуації населення. Учасники відпрацьовують переміщення цивільних в обох напрямках: спочатку з Латвії до Литви, а згодом – навпаки.
До навчань залучили до сотні волонтерів. Їх автобусами перевозитимуть через кордон, перевіряючи весь алгоритм дій: оповіщення населення, реєстрацію, передачу людей на кордоні, прийом та забезпечення першочергових потреб. Організатори наголошують, що навчання запланували заздалегідь і вони не пов’язані з конкретною безпосередньою загрозою.
У Росії вибухнув магістральний газопровід
Тим часом у Кемеровській області Росії стався вибух на магістральному газопроводі. Вибух і пожежу зафіксували в Топкинському окрузі. За попередніми даними, причиною могла стати розгерметизація труби. Місцеві жителі публікували відео масштабного займання, яке було видно здалеку.
Це вже другий подібний випадок у Росії за місяць. 13 жовтня пожежа виникла на газопроводі “Середня Азія – Центр” у Пензенській області. Цей маршрут використовують для транспортування газу з Центральної Азії через російську територію.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.5.ua