Нобелівську премію з фізики 2026 року отримав науковець зі США за внесок у вивчення нейтрино
Нобелівську премію з фізики у 2026 році присуджено американському науковцю Френсісу Гальцену за «вирішальний внесок у створення Нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження».
Про це повідомив Нобелівський комітет у вівторок, 6 жовтня.
Згідно з пресрелізом Нобелівського комітету, Френсіс Гальцен першим усвідомив, що антарктичний лід може бути використаний для відстеження частинок, відомих як нейтрино. Його бачення та наукове лідерство стали основою для створення Нейтринної обсерваторії IceCube — величезного детектора, що займає кубічний кілометр льоду, оснащеного світловими датчиками. За допомогою IceCube дослідники можуть фіксувати нейтрино, що походять із надзвичайно енергомістких процесів у далекому космосі.
Нейтрино — це елементарні частинки, які існують повсюдно, але взаємодіють із матерією надзвичайно слабко. Вони проходять крізь Землю та живі організми, залишаючись непоміченими. Тільки в рідкісних випадках нейтрино вступає у взаємодію з атомним ядром, що дозволяє виявити його за допомогою спеціального обладнання.
Науковці вже давно знають про існування природних прискорювачів частинок у космосі, які генерують частинки з енергіями, що в мільйон разів перевищують енергії, досяжні в земних лабораторіях. Однак джерела цих явищ, їхнє розташування та процеси, що відбуваються в них, залишалися загадкою.
Нейтрино надзвичайно високих енергій утворюються в тих самих середовищах, що й інші космічні частинки. Перевага нейтрино полягає в тому, що вони досягають Землі, не змінюючи напрямку руху й не втрачаючи енергії. Це робить їх унікальними носіями інформації про найпотужніші космічні процеси.
У 1988 році Френсіс Гальцен представив свою концепцію використання льоду Південного полюса як детектора нейтрино. Його ідея полягала в тому, що при зіткненні нейтрино з атомним ядром виникає спалах світла, який можуть зафіксувати датчики, розміщені в прозорому льодовиковому льоді. Лід Антарктиди є ідеальним середовищем завдяки своїй чистоті, відсутності перешкод та геологічній стабільності.
Ідея Гальцена знайшла підтримку серед інших дослідників, і невдовзі були проведені перші випробування датчиків у льоді.
Оскільки високоенергетичні космічні нейтрино трапляються дуже рідко, для їх ефективного виявлення потрібен детектор величезного об’єму. Нейтринна обсерваторія IceCube, що займає один кубічний кілометр, була завершена у 2011 році. Вже невдовзі після запуску дослідники виявили перші високоенергетичні нейтрино, а через кілька років змогли опублікувати дані про виявлення нейтрино, які, ймовірно, походять з-за меж Сонячної системи.
За даними порталу: hromadske.radio