Морська вода зайшла в Дунай аж на 30 кілометрів: які загрози це несе.
Низов’я Дунаю на Ізмаїльщині потерпають від безпрецедентного маловоддя, яке спричинило серйозні екологічні наслідки. Морська вода проникла вглиб української ділянки річки вже на 30 кілометрів, призвівши до нашестя медуз та масової загибелі річкової фауни. Про те, що насправді відбувається на річці, чи існує загроза для питної води та як місцеві рибалки виживають в умовах паралізованого промислу, розповідає директор Дунайського біосферного заповідника, професійний іхтіолог Олександр Волошкевич.
Чи заходила морська вода так далеко раніше?
— Олександре Миколайовичу, чи заходила колись морська вода так далеко, аж на 32 км Дунаю, і чому це сталося?
— Ні, такого далекого заходу морської води ніколи не було, хоча ми ще у 2003 році у своїх звітах прогнозували, що клин морської води буде підійматися все вище. Вже у 2008 році клин солоної води разом із великим скупченням медуз та морської риби зайшов на 8 км гирла Бистре. У 2009 році — на 10 км, а в грудні 2011 року дійшов вже до 18 км Кілійського гирла.
— А чому ви називаєте саме 2003 рік і чому був такий прогноз?
— Тому що саме в той рік обговорювався проєкт створення глибоководного судноплавного ходу Дунай-Чорне море через гирло Бистре. В рамках цього проєкту передбачалося і було здійснено поглиблення бару — потужного морського мілководдя — до глибини 6 метрів. Ми вказували, що навіть через вужче гирло Прорва, по якому функціонував канал у радянські часи, клин солоної води підіймався на кілометри. Були випадки, коли він майже досягав Вилкового при сильних східних нагінних вітрах. У випадку з Бистрим відкривався значно більший простір для заходу клину, а дунайської води в українській ділянці з кожним роком ставало все менше.
Ваше видання багато публікувало, в тому числі й наші матеріали, стосовно перерозподілу стоку Дунаю в румунську дельту. Нагадаю, що по нашому прикордонному Кілійському гирлу проходило навіть понад 70% стоку Дунаю, зараз проходить 48-49%, і в абсолютних величинах ми втратили 40 мільярдів кубічних метрів води! Для порівняння, це як весь річний стік Дніпра, або 8 стоків Дністра, чи, що наочніше, 80 об’ємів води нашого водосховища Сасик, яке має довжину до 30 км і ширину до 11 км.
Нарешті, третім фактором, який ми брали до уваги, були саме кліматичні зміни — вже тоді прогнозувалося, що будуть дуже маловодні роки, а штормові явища з нагінними вітрами посилюватимуться.
Зараз безпрецедентна маловодність Дунаю, від якої так сильно потерпають усі придунайські країни, разом із трьома наведеними вище факторами, призвела до такого катастрофічного результату.
Чи загрожує це питному водопостачанню?
— Що буде далі, як далеко може підійматися цей клин?
— Клини солоної води можуть підійматися далеко в річку. Наприклад, на Дніпрі він вже давно заходить на відстань 60-65 км. Зараз усе залежатиме від того, чи пройдуть дощі в басейні Дунаю і чи збільшуватиметься обсяг прісної води, а також від напрямку і, головне, сили вітру. На жаль, точний прогноз зараз ніхто зробити не зможе.
— Тоді головне питання. Чи загрожує це явище питному водопостачанню та забору води на зрошення?
— Всі останні роки клин морської води регулярно заходить з другої половини літа або на початку осені в Дунай, коли відбувається традиційне внутрішньорічне зменшення стоку. Звісно, він стоїть у найглибшому руслі річки, біля правого румунського берега. Солона вода важча за прісну, а клин стоїть шаром близько 6 метрів і починається з глибини 8-12 метрів. Цього року, коли він почав заходити далеко в гирло Соломонове, між островом Єрмаків та материковим берегом, він став відмічатися вже на глибині 5 метрів. До речі, немає жодного сумніву, що більш масштабний клин знаходиться і з іншого боку острова Єрмаків — біля румунського берега в глибшому гирлі Пряме. Проте ми не можемо там відібрати проби через обмеження воєнного стану.
Дійсно, виникає питання, на яку мінімальну глибину і як близько до берега може зараз підійти клин. Необхідно підкреслити, що прісна вода тече зверху вниз до моря, і хоча її обсяг зменшений, вона теж займає певний об’єм, який має певну глибину. Так от, наші провідні київські (доктор географічних наук Віктор Вишневський) та одеські (кандидат географічних наук Євген Коржов) гідрологи прогнозують, що цей шар прісної води становитиме не менше 3 метрів. Якщо ми забираємо воду з глибини менше 3 метрів, то вона залишатиметься прісною. Я думаю, що фахівці-гідрологи ще нададуть свої детальні розрахунки та професійні інтерв’ю вашому виданню.
Таким чином, хоча клин морської води вже пройшов повз питний водозабір Вилкового, враховуючи, що вода тут забирається з самого мілководдя річки, загрози поки що не вбачається. Трохи вище по течії каналу Дунай-Сасик у Соломоновому гирлі розташований і іригаційний водозабір «Ліски 3». Вода до нього надходить приблизно з глибини 3-4 м і поки що була прісною, але тут потрібен постійний моніторинг.
Вплив на рибне господарство
— А як це все впливає на наше рибне господарство та вилови на цій нижній ділянці Дунаю в акваторії Дунайського біосферного заповідника?
— Навесні, коли був хід дунайського оселедця, цього клину ще не було. Ситуація різко погіршилася з початку другої декади липня, коли в Дунай знову зайшов потужний клин морської води, який піднявся вище міста Вилкове до острова Єрмаків (23 км Дунаю) і зайшов у Соломонове гирло. Як і минулих років, клин зайшов через глибоке судноплавне гирло Бистре. Водночас на початку третьої декади липня почав фіксуватися захід клину і в гирло Очаківське, куди він потрапляв через гирло Потапове.
У клині морської води є великі скупчення морської медузи аурелії вухатої (Aurelia aurita), яка повністю заблокувала промисловий вилов риби, бо плавнi сітки не могли сплавлятися по річці. Згідно з даними Інституту морської біології Національної академії наук України, який є науковим куратором заповідника і постійно проводить дослідження на Дунаї, солоність морської води в клині сягала 14,2 грама на літр води, тобто була повністю такою, як у Чорному морі. Тому в клині води відмічаються, наприклад, такі види риб, як хамса, яка прилипає зубчиками до нитки сіток, чи навіть камбала глоса.
Морська вода знищує прісноводні кормові для риб донні організми, зокрема такого масового молюска, як корбікула (Corbicula fluminea). Його стулки після масової загибелі забивають риболовецькі сітки. Часто після сплавлення плавними сітками рибалки мусять кілька годин виплутувати ці стулки, кількість яких сягає 2-3 відер за кожну промислову операцію. Стулки цього виду-вселенця зі Східної Азії вже використовують для традиційного обсипання по периметру будинків у місті Вилкове та вздовж доріжок. Таким чином, морська вода знищує кормову базу риб, яка перегниває і виділяє у воду сірководень, а взимку солоний клин ще й губить рибу в зимувальних ямах.
До цього слід додати високу температуру води, яка влітку сягала 28°C при такому низькому рівні. Це призвело до того, що навіть на мілководних ділянках ці донні кормові організми, або, як їх називають у науці, бентос, просто гинули. Наші аборигенні види молюсків після загибелі та накопичення в них газів спливають на поверхню і пливуть вниз за течією. Такі великі екземпляри перловиць та беззубок видно здалеку. У ятерях часто спостерігається мертва креветка та прилов молоді різних риб. Наведу вам лише одну цифру за офіційною статистикою вилову наших традиційних частикових видів риб — карася, сазана, сома і судака. Станом на 1 серпня всі 10 риболовецьких організацій здали з початку року лише пів тонни риби, тобто в середньому 50 кг на організацію?!
Що вже говорити, звичайний колись карась став малочисельним. Можливо, тут позначилася негативна роль нового виду-вселенця — східної креветки та прилов молоді промислових риб у креветкові ятеря, починаючи ще з минулих років.
Про різні наслідки аномального маловоддя Дунаю писали багато, але про небезпечний та негативний вплив морської води практично не говорили, а це питання потребує постійного моніторингу.
Дуже дякую вам за цікаві запитання, нам їх часто ставили і місцеві мешканці, але через велику зайнятість ми ніяк не могли підготувати відповідний матеріал. Дякую вам ще за це інтерв’ю, і ми обов’язково повернемося до цієї теми.
— Щиро дякую і вам, Олександре Миколайовичу, і ми будемо постійно приділяти увагу цій темі.
На головному фото — Дунай у місті Вилкове.
Дізнатися більше на: bessarabiainform.com