Український наступ на Донеччині створює загрозу для російського плацдарму
Сили оборони продовжують операцію “Вівальді” на півночі Донеччини, відкинувши російські війська до позицій, які вони займали у 2022 році. Водночас у росії намагаються захистити виробництво ударних дронів від українських атак, а на тлі псевдовиборів до Держдуми так звана опозиція закликає росіян виходити на акції протесту.
“Вівальді” набирає обертів: Україна повернула 125 квадратних кілометрів
Операція “Вівальді” на півночі Донецької області набирає обертів. Третій армійський корпус повідомив про встановлення повного контролю над селищем Дробишеве у Краматорському районі. Окрім того, українські військові звільнили Дерилове та Шандриголове.
Останній населений пункт має важливе значення для обох сторін, адже є однією з ключових точок на цьому напрямку. Загалом у результаті операції під контроль України повернулося 125 квадратних кілометрів території.
Під час другого етапу “Вівальді” Сили оборони, за даними військових, безповоротно ліквідували понад 800 російських військовослужбовців. Якщо враховувати поранених і полонених, загальні втрати противника сягають близько 3 тисяч людей.
Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький зазначив, що важливу роль у розвитку наступу відіграли удари по командних пунктах, логістиці, переправах та резервах російських військ. Окремо він відзначив роботу української ППО та РЕБ, які дозволили суттєво обмежити можливості російських безпілотників. За словами Білецького, завдяки цьому противник не зміг своєчасно виявити українські штурмові групи та зрозуміти задум операції. Другий сезон “Вівальді” завершено, однак сама операція триває.
Штурмовики “Артану” заходили в тил росіян
Підготовку операції проводили в умовах цілковитої секретності. У ГУР розповіли, що бійці спецпідрозділу “Артан” мали увірватися в тил російських військ на Лиманському напрямку, захопити передові позиції та змусити противника вести тривалий бій.
Один зі штурмовиків підрозділу, відомий за позивним “Дерун”, розповів про складність таких операцій. Проблемою для українських військових залишається постійна присутність російських безпілотників. За його словами, середній час підльоту ворожого дрона до позицій становить близько 15 хвилин. За цей час штурмовикам потрібно зайняти добре укріплені позиції противника, вибити звідти російську піхоту та одразу закріпитися. Інакше росіяни швидко відкривають вогонь у відповідь.
Росіян відкинули до позицій 2022 року
Військові експерти вважають, що український наступ на цій ділянці має серйозне значення, хоча говорити про докорінну зміну перебігу всієї війни поки зарано. За словами військово-політичного оглядача групи “Інформаційний спротив” Олександра Коваленка, російські війська на цій ділянці вже відкинуті до позицій, які вони займали приблизно у 2022 році. Фактично противник втрачає території, за які майже три роки намагався просуватися.
Коваленко зазначає, що Третій армійський корпус також працює над зрізанням російського виступу між річками Чорний Жеребець і Нітрус. Цей плацдарм, за словами експерта, становив потенційну загрозу для Лимана та в перспективі міг створювати ризики для Слов’янсько-Краматорської агломерації. Тож український наступ має не лише тактичне, а й ширше оперативне значення.
Росія активізувалася на Харківщині
На тлі українського просування на Донеччині російські війська активізувалися на Харківському напрямку. Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко зазначив, що саме на Харківщині противник нині найактивніше намагається змінити ситуацію вздовж прикордоння. Росіяни використовують піхотні групи, намагаються розширювати зону контролю та проводити інфільтрацію.
Цим діям передують масовані обстріли українських позицій. За словами Демченка, російські військові намагаються знищити позиції Сил оборони, аби створити умови для подальшого просування піхоти.
Україна випробувала новий дрон-перехоплювач
Сили оборони водночас посилюють боротьбу з російськими безпілотниками. В Україні з’явився новий дрон-перехоплювач, призначений для знищення реактивних “Шахедів”. Президент Володимир Зеленський повідомив, що розробка вже пройшла бойові випробування та двічі успішно уразила реальну швидкісну ціль. Однією з таких цілей став російський реактивний безпілотник “Герань-5”. Його уразили бійці військової контррозвідки СБУ.
Нові перехоплювачі мають допомогти Україні протидіяти російським дронам, які через високу швидкість складніше збивати традиційними засобами ППО.
Росія ховає виробництво “Шахедів” під землю
Українські удари змушують росію шукати нові способи захисту виробництва безпілотників. За даними OSINT-аналітиків, підприємство “Алабуга”, яке займається виробництвом ударних дронів, будує підземні виробничі приміщення. Аналітик Dnipro Osint повідомляє, що вже збудовано близько 42 тисяч квадратних метрів простору для майбутніх виробничих потужностей.
На думку аналітика, ідея перенесення виробництва під землю могла виникнути після перших українських ударів по “Алабузі”. Тепер росіяни намагаються зробити виробничу інфраструктуру складнішою для ураження. Виробництво розосереджують, додатково захищають та переносять під землю. Втім, це водночас робить російську “екосистему” ударних “Гераней” дедалі складнішою та дорожчою.
Останній день псевдовиборів: росіян закликають протестувати
Поки військові намагаються захистити критично важливі об’єкти від українських ударів, російська влада проводить так звані вибори до Держдуми. В останній день голосування, 20 вересня, представники так званої російської опозиції анонсували акції протесту як у самій росії, так і за кордоном.
Росіян закликали прийти на виборчі дільниці рівно опівдні. Їм пропонують голосувати проти партії “Єдина росія”. За задумом організаторів, масове одночасне прибуття людей на дільниці має створити великі черги та продемонструвати незгоду частини населення з політикою кремля. Чи матимуть ці акції реальний вплив на результати російських псевдовиборів – покаже час.
Софія Фесік, “5 канал”