Понад 66 тисяч укриттів у державному реєстрі та звіти про 87% готовності об’єктів створюють відчуття відносної безпеки. Утім, за п’ять років повномасштабної війни загальнодоступний фонд укриттів біля житлових будинків залишається найслабшою ланкою через відсутність системного державного фінансування та чіткої відповідальності.
Червень 2023 року. Нічний Київ. Лунає сигнал повітряної тривоги. Люди біжать до найближчого укриття, але двері виявляються зачиненими. Внаслідок падіння уламків збитої російської балістики гинуть дві жінки та дев’ятирічна дівчинка.
Серпень 2026 року, той самий Київ, Дарницький район. П’ятеро людей гинуть на шляху до бетонної споруди, яку використовували як укриття, а ще двоє – коли допомагали постраждалим після першого удару. Усі семеро в момент прильоту перебували просто на вулиці. Вони бігли, але не встигли, адже сучасна російська балістика долітає до українських міст за лічені хвилини.
Паперова арифметика: що приховує статистика
Чиновники полюбляють вражати цифрами. На початку 2026 року в Україні обліковувалося понад 66,5 тисяч укриттів. Якщо порівнювати з 2022 роком, коли фонд налічував близько 20 тисяч об’єктів, це зростання більш ніж утричі. На папері місцями в укриттях зараз забезпечено орієнтовно 16,5 мільйона людей – майже половину населення країни.
Проте за цим вражаючим показником ховається сувора реальність. Левова частка згаданого фонду – це так звані “найпростіші укриття”, тобто звичайні підвали та пристосовані приміщення. Саме їх масове внесення до реєстрів і створило видимість безпекового стрибка.
| Категорія укриттів (станом на 2026 рік) | Кількість об’єктів |
| Найпростіші укриття (підвали, підземні простори) | 43 015 |
| Протирадіаційні укриття (ПРУ) | 16 128 |
| Сховища (капітальні захисні споруди) | 6 731 |
| Споруди подвійного призначення | 163 |
| Мобільні (модульні) укриття | 537 |
Офіс Уповноваженого з прав людини звітує, що близько 87% перевірених об’єктів є готовими до захисту громадян. Але й тут криється підвох. Наприклад, під час однієї з інспекцій із 1 066 перевірених укриттів 991 отримало зауваження та рекомендації, а 80 об’єктів взагалі не відповідали базовим вимогам.
Головна ж проблема полягає в іншому: державне фінансування у 2025–2026 роках концентрується майже виключно на освіті та критичній інфраструктурі. Для загальнодоступного фонду укриттів у житлових масивах системного державного фінансування досі немає.
Зачинені двері та колективна безвідповідальність
Трагедія 1 червня 2023 року в Деснянському районі столиці мала б стати остаточним переломним моментом. Тоді після загибелі трьох людей біля зачиненого укриття було затримано чотирьох осіб, посадовцям інкримінували службову недбалість, а охоронцю – залишення в небезпеці. Центральна та місцева влада обмінялися жорсткими звинуваченнями, відбулися масові рейди та перевірки.
Проте через роки системне питання балансу відповідальності так і не вирішено. Для пересічного громадянина цивільний захист – це єдина державна система. Для політиків – зручна можливість перекладати провину один на одного.
Центральна влада встановлює нормативну базу, веде реєстри та фінансує шкільну інфраструктуру. Місцева влада, районні адміністрації, ОСББ та приватні балансоутримувачі залишаються сам на сам із питанням: за які кошти ремонтувати й утримувати підвали в житлових будинках? Законодавство чітко визначає, що утримання укриття лежить на балансоутримувачеві за його власні кошти. Але для більшості ОСББ це непідйомні фінансові суми.
Регіональні контрасти: як виживають українські міста
Оскільки єдиного дієвого фінансового стандарту для житлового фонду не існує, кожна громада адаптується до умов війни по-своєму – залежно від бюджету, близькості до лінії фронту та політичної волі.
Порівняльний аналіз моделей цивільного захисту у міських громадах (2026 рік)
| Місто | Орієнтовний бюджет-2026 | Основні підходи та рішення | Оцінка та особливості моделі |
| Київ | ≈113 млрд грн | Ремонт капітального фонду; нове будівництво; використання метрополітену як головної масової мережі (під час атаки 30 липня 2026 року в метро укривалися понад 56 тис. людей); дискусії щодо мобільних укриттів | Найбагатше місто, проте потерпає від розділеної відповідальності між КМДА, КМВА та призначеними Президентом очільниками РДА |
| Харків | ≈21–22 млрд грн | Розбудова підземних шкіл та підземних дитячих садків; закупівля мобільних укриттів; використання державних субвенцій із місцевим співфінансуванням | Найвищий рівень адаптації до постійних обстрілів. Укриття інтегровані в освітній процес та міське життя, хоча місто накопичує борги за енергоносії |
| Дніпро | ≈24–25 млрд грн | Масова установка мобільних бетонних укриттів на зупинках громадського транспорту та у людних місцях; розширення реєстру підземних просторів | Ставка на оперативні модульні рішення для захисту людей на вулицях |
| Одеса | >18 млрд грн | Встановлення мобільних укриттів уздовж прибережної зони та на зупинках; ремонти шкільних підвалів | Орієнтація на мобільні конструкції, проте покриття залишається нерівномірним |
| Запоріжжя | Менший за Київ (фронтове навантаження) | Реалізація комплексної програми 2022–2026 років; будівництво до 10 нових підземних укриттів у місцях масового скупчення людей; використання залізобетонних модулів | Показова модель: цільова міська програма в поєднанні з новим підземним будівництвом та мобільними блоками |
Законодавчий прорив і фінансовий тупик
У серпні 2026 року Верховна Рада зробила важливий крок, ухваливши у першому читанні законопроєкт №15397 (ініційований опозиційними депутатами від “Європейської Солідарності” та колегами з інших фракцій). Документ покликаний змінити підхід до цивільного захисту: від формального обліку квадратних метрів – до реальної доступності об’єктів, узаконення мобільних укриттів та створення прозорого механізму відповідальності.
Проте залишається головне питання: звідки взяти кошти? Затверджена Стратегія розвитку фонду захисних споруд до 2034 року оцінюється у фантастичні 789,3 мільярда гривень.
Структура фінансування Стратегії розвитку укриттів до 2034 року:
- 81,2 млрд грн – передбачається виділити з державного бюджету України.
- 642,5 млрд грн – розраховують залучити від міжнародних партнерів та донорів.
Переважна більшість фінансової моделі спирається на зовнішню допомогу, яка не є 100% гарантованою. А російські балістичні ракети та реактивні безпілотники прилітають в українські міста вже сьогодні, не чекаючи 2034 року.
Навчальний 2026 рік розпочався під гул сирен. Прем’єр-міністр України під час свого виступу повідомив про поточні показники захисту в галузі освіти:
“Триває будівництво ще 131 такого укриття за кошти державного бюджету. З них – 18 підземних дитячих садків. Після завершення цих робіт доступ до укриття матимуть 87% вихованців та учнів. Ціль до кінця 2027 року – досягнути показника 92%. Минулого року ця цифра становила 77%, а у 2022 році – лише 10%”, – заявив Сергій Корецький.
Динаміка в освітньому секторі справді є, але поза межами шкіл та дитсадків залишаються мільйони українців, які щодня повертаються додому – у будинки із зачиненими або непридатними підвалами.
Разом із тим, що ще у травні 2026 прем’єр Денис Шмигаль та голова уряду Фінляндії Петтері Орпо підписали спільну заяву про започаткування Коаліції укриттів – міжнародної ініціативи, покликаної посилити систему цивільного захисту в Україні. Станом на вересень в Кабміні заявили, що ця коаліція об’єднує 12 країн, ЄС та міжнародні організації. Уряд заявляє, що залучив понад €32 млн на будівництво укриттів у прифронтових регіонах.
П’ятий рік повномасштабного вторгнення довів: під час повітряної тривоги громадян рятує не рекордна цифра в електронному реєстрі. Людям потрібні двері. Відчинені двері за кілька хвилин від дому, за якими є реальний захист. Тому головне питання цивільної безпеки сьогодні полягає не в тому, скільки укриттів має держава, а в тому, скільки українців мають реальний доступ до безпечного місця.
О. Рибінська