Щороку 7 вересня світова спільнота відзначає Всесвітній день польової епідеміології.
Всесвітній день польової епідеміології відзначають з ініціативи глобальної мережі Програм підготовки з польової епідеміології та лабораторного аналізу (TEPHINET) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC).
Дату 7 вересня обрано на честь видатного британського лікаря Джона Сноу — одного із засновників сучасної епідеміології. Саме 7 вересня 1854 року під час нищівного спалаху холери в Лондоні доктор Сноу переконав місцеву владу зняти ручку з водяного насоса на Брод-стріт, довівши, що джерелом інфекції була заражена питна вода, а не «міазми» в повітрі. Це розслідування стало першим класичним прикладом застосування методів польової епідеміології для порятунку людських життів.
Основні завдання польових епідеміологів та значення їхньої роботи:
- Оперативне розслідування спалахів: швидкий виїзд у вогнища спалахів для встановлення джерела інфекції, шляхів її передачі та кола контактних осіб.
- Моніторинг загрози біобезпеки: відстеження нових і повторно виникаючих інфекційних хвороб (зокрема COVID-19, холери, кору, грипу, вірусів Ебола та мавпячої віспи).
- Розробка протиепідемічних заходів: впровадження карантинних обмежень, рекомендацій щодо вакцинації, знезараження та профілактики на основі наукових даних.
- Робота в умовах надзвичайних ситуацій: надання медико-санітарної допомоги та контроль епідемічної ситуації в зонах стихійних лих, техногенних катастроф та збройних конфліктів.
В Україні функціонує власна Програма підготовки з польової епідеміології (Interventions Epidemiology Training Program, FETP), яка готує фахівців Центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ).
В умовах повномасштабного воєнного стану робота українських епідеміологів набула критичного значення для запобігання спалахам інфекцій через руйнування інфраструктури, проблеми з водопостачанням та масове переміщення населення.