Економічні новини: Фінансова допомога на мільярди, тиск на гривню та вартість зернових

Економічний дайджест: ППО на мільярди, тиск на гривню та ціни на збіжжя 27.08.2026 10:01 Укрінформ

Святковий тиждень тішить новинами про партнерську підтримку наших оборонних можливостей, але засмучує динамікою цін на валютному та зерновому ринках

ВЕЛИКИЙ ОБОРОННИЙ ПАКЕТ ВІД ЄВРОПИ

З нагоди Дня Незалежності України у 2026 році міжнародні партнери підготували масштабні оборонні пакети, ключовим акцентом яких стало зміцнення протиповітряної оборони (ППО) та підготовка до зимового періоду.

Найбільший консолідований внесок надійшов від Європейського Союзу, паралельно з новими двосторонніми домовленостями. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн безпосередньо у День Незалежності оголосила про затвердження вагомого пакета оборонної підтримки обсягом 6,1 мільярда євро. Він включатиме:

• Системи ППО: Комплекси протиповітряної та протиракетної оборони для захисту населених пунктів та критичної інфраструктури.

• Ракети та перехоплювачі: Термінові постачання ракет до систем протиповітряної оборони (зокрема, як відповідь на нагальний запит України щодо ракет для систем Patriot).

• Радіолокаційні станції: Радари для виявлення та відстеження повітряних цілей.

• Боєприпаси: Артилерійські снаряди та інші критично важливі засоби ураження.

Під час візитів іноземних лідерів до Києва 23–24 серпня також було досягнуто згоди щодо посилення матеріально-технічної допомоги. Основні напрями розподілилися таким чином:

• Норвегія: Прем'єр-міністр Йонас Гар Стере під час урочистостей підтвердив стратегічний курс та оголосив про підписання довгострокової декларації про партнерство. Окрім того, Норвегія підтверджує військовий та гуманітарний супровід на високому рівні, загальний план на найближчий період передбачає близько 9 млрд доларів.

• Данія та країни Балтії: Представники Данії, Естонії, Латвії та Литви, які прибули до столиці, зосередилися на фінансуванні постачань дефіцитних ракет. Зокрема, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен публічно закликала європейські країни та США терміново передати додаткові ракети Patriot з наявних європейських арсеналів, оскільки ліцензії належать США і заявила, що Норвегія у 2027 році збереже допомогу Україні на рівні близько $9 мільярдів.

• Велика Британія, Франція та Німеччина: Представники цих держав провели у Києві зустріч «коаліції охочих», де деталізували координацію постачання засобів ППО для успішного проходження зимового періоду.

ЗНАЧНІ ВАЛЮТНІ ІНТЕРВЕНЦІЇ НБУ: ЩО ВОНИ ОЗНАЧАЮТЬ

Між тим, у святковий понеділок 24 серпня курс гривні продовжував зниження. Вартість ключових іноземних валют відносно гривні після вихідних дещо підскочила – долар офіційно подорожчав на 4 копійки, євро – на 11 копійок порівняно з пʼятничним рівнем.

Офіційний курс 24 серпня становив:

– 1 долар США – 44,65 грн;

– 1 євро – 52,24 грн.

Варто зазначити, що Національний банк України (НБУ) напередодні збільшив обсяг інтервенцій на міжбанківському ринку на $93,4 млн, або на 8,5%, – до $1 млрд 194 млн.

Це сприяло певному зміцненню офіційного курсу гривні до долара. І ближче до кінця тижня долар офіційно подешевшав, “відкотившись” до 44,57 грн та 52,00 грн відповідно.

Загалом, як свідчать дані, регулятор вже шостий тиждень поспіль змушений продавати значні обсяги валюти – понад один мільярд умовних валютних одиниць, аби задовольнити активний попит на міжбанківському ринку з боку юридичних осіб.

Головний чинник попиту – високий діловий сезон: збір урожаю, активізація імпорту-експорту, підготовка до навчального року та осінньо-зимового періоду. На тлі проблем, які агресор своїми ударами намагається створити для вітчизняної інфраструктури та логістики, наявний попит продовжить, як прогнозують валютні експерти, чинити тиск на позиції гривні.

Отже, долар та євро найближчими тижнями поступово, з певними корекціями, “зміцнюватимуть” свої позиції. Нагадаємо, що у державному бюджеті на 2026 рік уряд заклав розрахунковий середньорічний курс гривні до долара на рівні 45,6 грн/$.

ЦІНОВЕ РАЛІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА

А тим часом вітчизняні аграрії зазнають втрат доходів. Через російські атаки та порушену логістику, за даними Мінагрополітики, Україна експортує зерно лише на 30% своїх виробничих потужностей. Зерна в межах країни накопичується дедалі більше, а місць у сховищах – все менше.

“Якщо криза з логістикою триватиме, то вже в листопаді місця для зберігання зерна будуть заповнені”, – зазначив в інтерв’ю hromadske міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Тарас Висоцький

Закупівельні ціни на внутрішньому зерновому ринку падають майже щодня. Якщо на початку серпня ціни ще трималися на відносно високому рівні завдяки очікуванням експорту, то ближче до кінця місяця вони просіли на 11–15% залежно від культури.

За даними Spike Brokers, АПК-Інформ, GrainTrade та AgroPortal

Зрозуміло, що таблиця відображає середньостатистичний зріз ринку по Україні. Фактична ціна у конкретному регіоні може відрізнятися (наприклад, у прифронтових областях ціни завжди суттєво нижчі через високу вартість та ризики логістики, а ближче до портів Одеси чи Дунаю – вищі).

У прифронтових регіонах (наприклад, на Дніпропетровщині) фуражну пшеницю скуповують по 4–5 тис. грн/т ($100) тоді як у європейських портах її ціна тримається на рівні $220–260/т.

При цьому вітчизняне зерно суттєво втрачає конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Експерти Українського клубу аграрного бізнесу наголошують, що навіть за умови максимального використання автомобільних, залізничних та дунайських маршрутів через Польщу, Румунію, Молдову, Словаччину та Угорщину, пропускна спроможність яких складає близько 27 млн тонн агропродовольчої продукції, переорієнтація логістики додасть українським виробникам понад €1,1 млрд витрат. Це відповідає середньому здорожчанню транспортування приблизно на €41 за тонну.

Для зернових та олійних культур додаткові витрати €40/т означають, по суті, економічну недоцільність їх експорту. Адже українська продукція в такому випадку не може скласти конкуренцію на традиційних ринках третіх країн порівняно з продукцією інших експортерів, зокрема й країни-агресора.

Аналітики підрахували, що під загрозою опиняється експортна виручка обсягом близько €7 млрд у 2026/27 маркетинговому році.

На думку експертів УКАБ, одним із можливих варіантів виходу з кризи є механізм flanking measures – підтримка транзиту української аграрної продукції територією держав-членів ЄС шляхом фінансування транспортних послуг від українського кордону до європейських морських портів та інших експортних хабів, через які продукція постачається на традиційні ринки третіх країн. По суті, цей механізм є не стільки програмою фінансової допомоги Україні, скільки інвестицією в транспортно-логістичну систему самого ЄС, адже компенсація понад €1,1 млрд додаткових логістичних витрат фактично означатиме створення такого ж обсягу замовлень для європейського транспортно-логістичного сектору (залізничних перевізників, портових операторів, перевантажувальних терміналів, експедиторів, тощо).

*
• *

Фото: Укрінформ, ЗСУ, Кирило Чуботін, Мар’янна Котик

Економіка Нацбанк Оборона Валюта Зброя Зерно Кукурудза Гривня Долар Війна з Росією ППО Соняшник Соя ячмінь