Міська влада Києва звернулася до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра для здійснення оцінки стану води у Дніпрі, узгодження подальших кроків та посилення заходів контролю.
Цю інформацію оприлюднила Київська міська державна адміністрація, повідомляє Укрінформ.
Як зазначено, Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з комунальним підприємством «Плесо» продовжують вести спостереження за станом водних об’єктів міста.
Фахівці зазначають, що зміна забарвлення води в Дніпрі в літній період зумовлена активним розмноженням мікроскопічних водоростей та ціанобактерій – явищем, яке називають «цвітінням» води.
Це стосується не буквального цвітіння водойми, а масового розмноження мікроорганізмів, внаслідок якого вода набуває зеленого, синьо-зеленого, жовтувато-бурого або інших відтінків, що залежить від видів наявних водоростей.
Масовий розвиток водоростей відбувається за сприятливого збігу природних та антропогенних чинників. Одним із ключових факторів є надлишок біогенних речовин, зокрема сполук азоту та фосфору.
При цьому інтенсивність «цвітіння» залежить також від погодних та гідрологічних умов. Тривала спека, нагрівання води, слабка течія та застійні ділянки створюють ідеальні умови для швидкого розмноження водоростей.
Поява піни також пов’язана з процесами, що відбуваються під час масового розмноження та відмирання водоростей. Після загибелі значної кількості біомаси у водоймі розпочинається активне розкладання органічної речовини. У цей період змінюється склад поверхневого шару води, а природні органічні сполуки разом із продуктами розкладання можуть накопичуватися біля берегів, спричиняючи появу неприємного запаху.
Під впливом хвиль та вітру такі органічні речовини сприяють утворенню піни, яка накопичується в місцях зі сповільненою течією, зокрема вздовж узбережжя. Поява піни не є достатньою підставою для висновку про забруднення водойми хімічними речовинами. Для встановлення конкретних причин необхідні відповідні лабораторні аналізи.
Після масового відмирання водоростей їхня біомаса розкладається, поглинаючи розчинений у воді кисень. Це може погіршувати умови для життя риби та інших водних організмів, а за значного дефіциту кисню – призводити до їх загибелі.
Аналогічні процеси наразі спостерігаються і в Київському водосховищі, води якого потрапляють до Дніпра.
«Важливо усвідомлювати, що Дніпро є річкою загальнодержавного значення, тому контроль та управління його водними ресурсами здійснюються в рамках державної системи управління водними ресурсами. Задля координації подальших дій, посилення контролю та оцінки ситуації місто вже звернулося до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра», – зазначають у держадміністрації.
Для своєчасного виявлення можливого забруднення фахівці випробувальної хімічної лабораторії «Плеса» оперативно виїхали на місце та взяли зразки води для детального лабораторного аналізу.
У разі виявлення ознак забруднення КМДА надасть додаткову інформацію.
Підкреслюється, що «цвітіння» є не самостійною причиною погіршення стану водойми внаслідок скиду забруднюючих речовин чи стічних вод, а радше сигналом про зміни в її екологічній рівновазі. Саме тому важливо оцінювати ситуацію комплексно – не лише в межах столиці, а в усьому басейні Дніпра.
Як інформував Укрінформ, на озері Кирилівське та в струмку Сирець у Києві було зафіксовано повторне забруднення нафтопродуктами внаслідок російської атаки 8 серпня.
Фото: КМДА