Господарський суд Києва задовольнив клопотання прокуратури стосовно повернення державі будівлі, відомої як Жовтневий палац, яка нині є Міжнародним центром культури й мистецтв.
Як інформує Укрінформ, цю інформацію опубліковано на сторінці Офісу генерального прокурора у Фейсбуці.
«Ця споруда є об’єктом культурної спадщини національного значення та одним із наймасштабніших концертних майданчиків України. За даними Фонду державного майна України, приблизна вартість цього комплексу складає близько 1 мільярда гривень», – зазначили у відомстві генпрокурора.
Споруду збудували в період з 1838 по 1842 рік за планами архітектора Вікентія Беретті, виконуючи функцію корпусу Київського інституту шляхетних дівчат. Пізніше тут розміщувалися різноманітні державні установи.
«Із палацом пов’язані також сумні епізоди історії України. У його приміщеннях працівники НКВС здійснювали розстріли представників української інтелігенції, зокрема Костя Буревія, Олекси Близька, Григорія Косинки, Тараса та Івана Крушельницьких, Дмитра Фальківського», – додали в ОГП.
У 1979 році будівлі було надано статус пам’ятки національного значення. Вона внесена до переліку об’єктів культурної спадщини, які не можуть бути приватизовані та мають перебувати виключно у державній власності.
«Незважаючи на це, Федерація професійних спілок України зареєструвала за собою право власності на цю будівлю. Її перебування в приватних руках створювало загрозу подальшого відчуження», – підкреслили в ОГП.
Київська міська прокуратура подала позов до Господарського суду столиці в інтересах держави, представленої Фондом державного майна України.
Суд погодився з аргументами прокурора та прийняв рішення задовольнити позов, що передбачає повернення пам’ятки у державну власність.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року Київська міська прокуратура ініціювала судовий процес щодо повернення будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв (раніше – Жовтневий палац) у державну власність.
Було наголошено, що Федерація профспілок України зареєструвала за собою право власності на цю пам’ятку, попри законодавчу заборону на її відчуження. У прокуратурі підкреслили, що об’єднання не вживало заходів для збереження об’єкта, незважаючи на його особливий статус. Охоронний договір на пам’ятку було укладено лише у 2025 році на виконання судового рішення, винесеного за позовом прокурора.