Акули відрізняються від більшості риб не лише зовнішнім виглядом. Науковці пояснили, чому їхній скелет повністю складається з хрящів.
Акула / © pexels.com
Більшість людей вважають, що всі риби мають кісткову будову скелета. Однак акули — це виняток. Попри свою належність до класу риб, вони не мають жодної справжньої кістки в тілі. Весь їхній внутрішній каркас — від хребта та черепа до щелеп — складається з хрящової тканини.
Про це пише видання Space Daily.
У Музеї природної історії в Лондоні зазначають, що скелет акул утворений тим же типом хряща, що й у людських вухах та на кінчику носа. Однак він значно міцніший, оскільки окремі його частини укріплюються завдяки відкладенню солей кальцію.
Акули належать до класу хрящових риб (Chondrichthyes), куди також входять скати та химери. На відміну від більшості інших риб, у них відсутній плавальний міхур, який допомагає підтримувати плавучість. Цю функцію забезпечують інші особливості їхньої анатомії: легкий хрящовий скелет, велика печінка, багата на жир, а також плавці та постійний рух, що створюють додаткову підйомну силу у воді.
Хоча хрящ приблизно вдвічі менш щільний, ніж кістка, це не означає, що він є слабким. Найбільше укріплені щелепи та хребці, де відбувається накопичення мінералів, що підвищують міцність скелета.
Часто виникає запитання й щодо зубів акул. Попри їхню твердість, вони також не є кістками. Зуби складаються переважно з дентину та покриті шаром емаліоїду — тканин, подібних за структурою до людських зубів.
Саме ця особливість пояснює, чому серед викопних решток акул найчастіше знаходять саме зуби. Хрящовий скелет рідко зберігається у викопному стані, тоді як зуби можуть залишатися в гірських породах мільйони років. Крім того, акули постійно оновлюють зуби протягом життя, тому одна тварина залишає після себе значну їх кількість.
Водночас сучасні дослідження ставлять під сумнів думку про те, що відсутність кісток є примітивною рисою акул. Зростаюча кількість викопних знахідок свідчить, що спільні предки щелепних хребетних могли мати більше кісткової тканини, а представники лінії хрящових риб втратили значну її частину вже в процесі еволюції. Водночас науковці підкреслюють, що точна послідовність цих змін досі залишається предметом обговорень.
Одним із доказів цієї гіпотези стало відкриття, описане 2020 року міжнародною групою дослідників під керівництвом Мартіна Бразо. Вчені дослідили викопну панцирну рибу Minjinia turgenensis, яка жила близько 410 мільйонів років тому. У її черепі виявили добре збережену ендохондральну кістку — тканину, що формує значну частину внутрішнього скелета сучасних кісткових хребетних.
Ще раніше дослідники описали іншу давню рибу — Gogoselachus, вік якої становить приблизно 380 мільйонів років. Вона мала незвичайний мінералізований хрящ, структура якого відрізнялася від хряща сучасних акул. На думку авторів дослідження, ця знахідка може відображати один із ранніх етапів еволюції їхнього скелета.
Науковці зазначають, що історія акул налічує понад 400 мільйонів років. Саме тому їхній безкістковий скелет сьогодні розглядають не як незавершений етап еволюції, а як високоспеціалізовану анатомічну особливість.
Нагадаємо, в підводних печерах Алабами дослідники виявили абсолютно новий вид сліпої риби, яка ховається в суцільній темряві, і назвали його на честь містичного монстра Демогоргона з популярного серіалу.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати