Науковці попереджають, що кліматичні зміни можуть призвести до ще одного непомітного наслідку. Згідно з прогнозами дослідників, зі зростанням температури повітря зростатиме і кількість самогубств.
Спека / © Associated Press
Глобальне потепління може мати наслідки не лише для фізичного здоров’я, а й для психічного благополуччя людей. Міжнародна група дослідників дійшла висновку, що до 2050-х років у всіх регіонах, що були включені до аналізу, може спостерігатися збільшення кількості самогубств, пов’язаних із підвищенням температури повітря.
Про це повідомило видання Earth.com.
Дослідження проводилося науковцями з декількох країн під керівництвом фахівців Токійського університету. Вони вивчили інформацію з 751 населеного пункту у 26 державах, що робить це дослідження одним із найбільш масштабних у цій галузі. Використовуючи сучасні кліматичні моделі, дослідники спрогнозували, як до середини XXI століття можуть змінитися показники смертності від самогубств за різних сценаріїв глобального потепління.
Доцентка кафедри глобального здоров’я довкілля Токійського університету Юнхі Кім зазначила, що попередні наукові роботи вже підтверджували вплив зміни клімату на здоров’я людини. Водночас, можливий зв’язок між зростанням температури та смертністю від самогубств досі вивчався недостатньо.
«Наше дослідження вивчало, як зміниться смертність від самогубств, пов’язаних із температурою, до 2050-х років за різних сценаріїв зміни клімату. На жаль, ми виявили, що прогнозується збільшення смертності від самогубств, пов’язаних із температурою, у всіх досліджуваних районах зі зростанням температури в майбутньому. Ми застосували емпіричний статистичний підхід моделювання, що базується на стандартних методах оцінки впливу на здоров’я», — пояснила Юнхі Кім.
Під час дослідження вчені оцінили, як добові зміни температури можуть впливати на рівень смертності від самогубств. На основі цих даних вони змоделювали ситуацію до 2050-х років, врахувавши різні варіанти розвитку кліматичних і соціально-економічних процесів.
Водночас автори наголошують, що отримані результати мають певні обмеження. У багатьох країнах з низьким та середнім рівнем доходу відсутній повний облік випадків самогубств, тому значні території, зокрема частина Африки та Близького Сходу, не були включені до аналізу. Крім того, в окремих державах статистика щодо самогубств є закритою або малодоступною для незалежних дослідників.
Науковці також звертають увагу, що офіційні дані можуть бути неповними через помилки під час встановлення причин смерті, недостатню звітність та соціальну стигматизацію теми самогубств, яка досі існує в багатьох країнах.
Дослідження виявило ще одну важливу особливість — вплив високих температур суттєво відрізняється залежно від регіону. Співавтор роботи Йонсин Чун із Корейського інституту передової науки і технологій припустив, що це може бути пов’язано з різним рівнем адаптації населення до спеки.
За його словами, мешканці Східної Азії, де спекотне та вологе літо є звичною умовою, можуть бути краще пристосовані до високих температур. З огляду на це, вплив спеки на ризик самогубств у цьому регіоні може відрізнятися від інших частин світу.
Водночас автори підкреслюють, що отримані результати не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку між потеплінням і самогубствами. Під час аналізу вони врахували довгострокові тенденції, сезонні коливання та навіть вплив окремих днів тижня, щоб мінімізувати дію інших чинників. Однак результати свідчать, що висока температура може бути одним із факторів, здатних спровокувати суїцидальну поведінку, хоча й не обов’язково головною причиною.
Дослідники додають, що під час прогнозування не враховували можливі зміни чисельності населення, базових показників самогубств і потенційної адаптації людей до потепління. Надалі вони планують включити ці чинники до своїх моделей.
На думку Юнхі Кім, подальші дослідження допоможуть краще зрозуміти, як кліматичні зміни впливають на психічне здоров’я. Вона вважає, що поєднання наукових висновків із практичними заходами на рівні громад може підвищити стійкість населення до наслідків глобального потепління та сприяти профілактиці самогубств серед найбільш уразливих верств населення.
Нагадаємо, невидимі ультрадрібні частинки повітря можуть проникати до кровотоку та навіть мозку. Дослідники підрахували, що їхній вплив може бути пов’язаний із майже 2 мільйонами смертей щорічно.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати