Протягом понад п’яти століть панувала думка, що Сімонетта Веспуччі пішла з життя через туберкульоз. Нині ж науковці висувають гіпотезу, що причиною міг стати пухлинний ріст у мозку, а фатальний крововилив, ймовірно, був спричинений сексуальним насильством або різкими фізичними рухами.
«Народження Венери» Сандро Боттічеллі
Десятиліттями існувала версія, що Сімонетта Веспуччі — флорентійська красуня XV століття, яку асоціюють з образом Венери на полотнах Сандро Боттічеллі, — померла від туберкульозу. Однак нове дослідження вчених з Лондонського університету королеви Марії представляє альтернативну теорію: причиною смерті могла стати апоплексія гіпофізарної пухлини — гострий стан, при якому новоутворення раптово кровоточить або швидко збільшується в розмірах.
Про це повідомило видання Daily Mail.
Сімонетта Веспуччі, яка вважається музою Боттічеллі та джерелом натхнення для створення шедеврів «Народження Венери» і «Весна», пішла з життя у 1476 році у віці 23 років. Історичні записи свідчать, що перед смертю вона почала скаржитися на сильний головний біль, нудоту, підвищену температуру та слухові/зорові ілюзії. За життя лікарі пов’язували ці симптоми з туберкульозом, проте сучасні науковці вважають, що вони більше відповідають клінічній картині апоплексії гіпофізарної пухлини.
Автори дослідження вивчили історичні документи, зокрема листування між П’єро Веспуччі та Лоренцо де Медічі, в якому детально описано останні дні життя молодої жінки. Згідно з цими листами, перед раптовим погіршенням самопочуття вона втратила свідомість під час урочистостей, після чого перебувала у затемненій кімнаті, страждаючи від сильного головного болю, блювання, гарячки та марень.
На думку дослідників, крововилив у пухлину міг бути спровокований інтенсивними фізичними навантаженнями. Вони розглядають два ймовірних сценарії: надмірні танцювальні рухи з численними стрибками або сексуальне насильство. Провідний автор дослідження Паоло Поцціллі зазначив, що насильницькі дії під час зґвалтування могли прискорити розрив оболонки гіпофіза, за умови вже наявного новоутворення.
У своїй праці науковці також посилаються на дослідження італійської вченої Джованни Страно. Вона навела історичне свідчення, згідно з яким незадовго до смерті Сімонетта перебувала біля річки Арно у Флоренції, де, за словами свідка тих подій, її нібито зґвалтував Альфонсо II Арагонський, герцог Калабрії. Дослідники підкреслюють, що саме це історичне свідчення стало одним із аргументів для розгляду подібної версії розвитку подій.
Для перевірки припущень щодо стану здоров’я, науковці задіяли алгоритм розпізнавання облич, побудований на моделі глибокого навчання. Вони проаналізували п’ять портретів Сімонетти Веспуччі та виявили ознаки, що можуть вказувати на аденому гіпофіза. Зокрема, дослідники звернули увагу на косоокість, яку можна помітити й на картині «Народження Венери». На їхню думку, це могло бути не художнім прийомом, а відображенням реального стану здоров’я моделі.
Ще однією деталлю стала картина Боттічеллі «Алегоричний портрет жінки», де жінка, яку вважають Сімонеттою Веспуччі, зображена в процесі годування грудьми. Оскільки історичних відомостей про народження дітей у неї немає, автори дослідження припускають, що художник міг мимовільно відобразити симптом галактиреї — виділення молока, яке може спостерігатися у людей з гормонально активною аденомою гіпофіза.
Нагадаємо, раніше було виявлено, що тривале перебування в умовах невагомості спричиняє стрімку втрату маси людського серця, що створює несподівану небезпеку для астронавтів під час їхньої подорожі назад на Землю.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати