Голова НСЗУ Наталія Гусак підкреслила, що без електронного направлення держава не відшкодовує КТ-обстеження, а направлення має першочергово надходити з будь-якого комунального закладу, що має угоду з НСЗУ, і на день має проводитися щонайменше 8 діагностик.
Як інформує Укрінформ, про це вона повідомила Українському радіо, коментуючи результати дослідження використання КТ-діагностики у 2025-26 роках.
“Отже, проаналізувавши скарги від пацієнтських та ветеранських організацій, які надійшли до Національної служби здоров’я України, ми виявили: попри значні багатомільйонні інвестиції держави для забезпечення наявності КТ-діагностики у всіх медичних установах, ми все ще стикаємося з проблемами доступу пацієнтів до цієї послуги. Це стосується як фінансової доступності, так і часової. Хоча вимоги Національної служби здоров’я України чітко визначають для надавачів послуг обов’язок забезпечити відкритий запис на КТ-діагностику, з нормою не менше 8 безкоштовних діагностик за програмою медичних гарантій на робочий день, ми все ж спостерігаємо недостатнє завантаження КТ-обладнання”, – зазначила Гусак.
За її словами, водночас пацієнти повідомляють про значні черги, що сягають кількох місяців, які нерідко закінчуються рекомендацією звернутися до приватної КТ-служби.
“Загалом, якщо говорити про забезпеченість, то на сьогодні в комунальних некомерційних підприємствах, тобто в комунальних медичних закладах, функціонує 396 КТ-апаратів. Ми зареєстрували всю КТ-діагностику в електронній системі охорони здоров’я та будемо відслідковувати її використання в реальному часі. З 1 серпня з’явиться додатковий інструмент під назвою ‘Використання'”, – розповіла очільниця НСЗУ.
Водночас вона зазначила, що з цих 396 КТ-апаратів в середньому по всій Україні проводиться лише 6 досліджень на добу, що є “надзвичайно низьким показником”.
“При цьому є області, як-от Вінницька, де кількість досліджень менша за 4. Складається враження, що в тих закладах, де поряд із державним КТ функціонує приватне, державне обладнання працює з завантаженням 2-3 діагностики на добу. І тоді починаються відомі маніпуляції, про які ми чуємо з різних джерел. Наприклад, що держава не покриває ринкову вартість КТ, і що нам потрібно закуповувати контрастні речовини тощо”, – підкреслила Гусак.
Згідно з її словами, держава покриває ринкові витрати: 2380 грн за КТ з контрастуванням та 1193 грн — без контрастування.
“Ми розуміємо, що пацієнтам з онкологічними захворюваннями потрібна КТ-діагностика кількох ділянок. І ми оплачуємо кожну ділянку, з дещо зменшеним коефіцієнтом, тобто загалом за онкологічним протоколом ми фактично сплачуємо за КТ-діагностику для пацієнта близько 5 тис. грн. Це цілком відповідає ринковій вартості. Можна просто відкрити Google і перевірити вартість приватного КТ. Отже, держава покриває ці ж ринкові витрати, і це значно більше, ніж 600 гривень”, – наголосила вона.
Голова НСЗУ відзначила, що серед загальної кількості проведених КТ-діагностик комунальні заклади показали лише 0,6% платних послуг.
“Я в це не вірю, тому ми будемо діяти. Ми розробили комплекс заходів, аби, по-перше, краще інформувати пацієнтів про діагностику, а по-друге, забезпечити реальне завантаження обладнання”, – додала вона.
Водночас Гусак зазначила, що в Національному інституті раку черги на КТ-діагностику відсутні, тут проводиться 17 досліджень на добу.
За її словами, більшість лікарень, як надкластерних, так і кластерних, які приймають екстрених пацієнтів, повинні забезпечувати КТ-діагностику для пацієнтів цілодобово безкоштовно.
“Це входить до наших пакетів, які стосуються хірургічного стаціонару та інсульту. Якщо на території наявне приватне КТ, а державного немає, вони можуть укладати субпідряд, але цей субпідряд також є безкоштовним для пацієнта. Заклад оплачує його з нашого тарифу”, – зазначила керівниця НСЗУ.
Вона також запевнила, що Міністерство охорони здоров’я працює над створенням наскрізної електронної черги та можливості запису на КТ-діагностику, “це теж з’явиться найближчим часом”.
Як інформував Укрінформ, Голова НСЗУ Наталія Гусак повідомила, що нові вимоги щодо доступу до Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та оформлення електронних направлень не змінюють маршрут пацієнта та порядок надання медичної допомоги.