Нестабільний час засинання асоціюється з подвоєним ризиком розвитку інфаркту міокарда та інсульту. Особливо це актуально для тих, хто спить менше ніж вісім годин.
Сон / © Credits
Нове вивчення фінських науковців продемонструвало: усталений розпорядок сну може вагомо зменшити можливість серцево-судинних хвороб, зокрема інфаркту міокарда та інсульту.
Про це сповістило інформаційне агентство Science Alert.
В рамках роботи дослідники вивчили сон 3231 людини віком 46 років. Учасники протягом тижневого періоду носили спеціалізовані прилади, котрі фіксували їх активність і давали змогу оцінити тривалість і стабільність сну.
Особливу увагу звернули на тих, хто спить менше восьми годин на день. Саме в цій групі було виявлено чіткий взаємозв’язок між розпорядком сну та ризиком серцево-судинних ускладнень. Учасників розділили на три групи — зі стабільним, помірно стабільним і нестабільним графіком відходу до сну.
Інформація показала, що люди з нерегулярним часом відходу до сну мали вдвічі більшу ймовірність інфаркту міокарда або інсульту протягом наступних десяти років у порівнянні з тими, хто дотримувався усталеного розпорядку.
Водночас дослідники не зафіксували значного впливу часу пробудження. Ключовим фактором виявилися саме коливання часу засинання. Зокрема, в групі з нерегулярним режимом різниця в часі відходу до сну протягом тижня в середньому становила 108 хвилин, тоді як у стабільній — 33 хвилини.
Також виявили, що більша мінливість так званої «середньої точки» сну — часу між засинанням і пробудженням — пов’язана з гіршими показниками здоров’я серця.
Зі слів дослідниці Лаури Наухи, отримані результати наголошують на важливості стабільності сну як окремого фактора. Вона зазначає, що це відображає стійкість щоденного ритму існування та ступінь його змін.
У той же час достатня тривалість сну може частково знівелювати негативний вплив непостійного графіка. Взаємозв’язок між розладом режиму та ризиком серцевих ускладнень виявлявся переважно у тих, хто не висипається.
Дослідники пояснюють отримані результати впливом циркадних ритмів — природних 24-годинних циклів організму. Зміщення часу сну може порушувати ці ритми, що впливає на процеси відновлення та навантаження на серце.
Разом з тим, автори акцентують увагу на тому, що дослідження демонструє тільки статистичний взаємозв’язок, а не причинно-наслідкову залежність. Хоча в аналізі врахували ряд факторів, зокрема артеріальний тиск, стать і рівень фізичної активності, на результати можуть впливати й інші обставини. Зокрема, стрес, інтенсивність роботи або проблеми з ментальним здоров’ям можуть одночасно впливати і на якість сну, і на стан серцево-судинної системи.
Вчені акцентують увагу на тому, що попередні дослідження вже пов’язували нерегулярний сон з ризиками для серця. У той же час ця робота стала однією з перших, де окремо проаналізували мінливість часу засинання, пробудження та середини сну.
Надалі дослідники планують розширити аналіз і перевірити ці взаємозв’язки на більших і більш різноманітних групах людей. Адже, як зазначають автори, режим сну — один з факторів, який людина здатна контролювати самостійно.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що жінка, яка вважалася найстарішою людиною у світі, прожила 117 років і стала об’єктом масштабного наукового дослідження. Марія Браньяс Морера померла у серпні 2024 року уві сні, залишивши після себе унікальні дані про старіння людини.