Слабка система протиповітряної оборони та удари безпілотників призводять до скорочення прибутків Кремля від нафти – FT 06.04.2026 11:32 Укрінформ Значні прибутки Москви від підвищення цін на нафту, зумовлені війною в Ірані, все ще значні, однак атаки дронів на два ключові експортні вузли Росії в Балтійському морі зменшують ці надходження Кремля та підкреслюють уразливість російської системи захисту від дронів.
Про це інформує FT, повідомляє Укрінформ.
За словами очільника відділу досліджень енергетики та клімату Київської школи економіки Бориса Додонова, п’ять ударів по Приморську та Усть-Лузі з початку минулого тижня коштували російським експортерам енергоресурсів близько 970 млн дол. прибутків за тижневий період до 29 березня.
На Приморськ та Усть-Лугу припадає понад 40% морських можливостей Росії з постачання нафти. Згідно з інформацією західного представника служб безпеки, лише в Приморську через атаки згоріла нафта вартістю 200 млн дол.
Усть-Луга забезпечує приблизно 8% світового обсягу нафти. За даними Argus, після ударів у останній тиждень березня експорт цього товару звідти впав приблизно на 70%.
За словами аналітика Seala AI з питань нафти Володимира Нікітіна, завантаження терміналу в Приморську ймовірно відновиться протягом кількох днів, хоча й не в повному обсязі, оскільки відновлення знищених резервуарів без шкоди для експорту може зайняти місяці. Він додав, що ремонт переробних ліній на терміналі Усть-Луга може затягнутися більше ніж на місяць.
Водночас місцева влада зауважує, що «немає очікувань щодо зменшення інтенсивності» «безпрецедентних нападів ворожих БПЛА».
Речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив у вівторок, що Росія вживає «активних» заходів для охорони своєї енергетичної інфраструктури, але визнав неможливість «гарантувати стовідсоткову безпеку» російських нафтових об’єктів.
Дрони атакують не лише енергетичну сферу Росії, а й заводи з виготовлення добрив, які також виробляють хімічні сполуки, що можуть бути використані РФ на лінії фронту.
Росія створила багатошарову систему захисту, яка включає радіоелектронне придушення, фізичні перешкоди та навіть залучила підрозділи резервістів для охорони нафтових об’єктів. Проте цього недостатньо, щоб протистояти прогресу України в області технології дронів, зазначає видання.
Російські підприємства змушені самостійно оплачувати засоби захисту від дронів, їх не забезпечує російська держава, що збільшує незадоволення. Компанії, які не працюють в енергетичній сфері, також були змушені інвестувати в засоби захисту від дронів – за відомостями росЗМІ, до весни 2025 року їх встановили до 80 відсотків цивільних підприємств.
Державний гігант «Роснефть», найбільший експортер нафти в Росії, має власні системи радіоелектронної боротьби, призначені для знищення дистанційно керованих дронів, що літають на висоті не менше 35 метрів. Однак це мало допомагає проти сучасних моделей українських дронів.
У листопаді минулого року Володимир Путін підписав закон, який дозволяє залучати резервістів для захисту «надзвичайно важливих» об’єктів від дронів. Головне завдання резервістів — діяти у складі так званих мобільних вогневих груп, обладнаних кулеметом, встановленим на задній частині військового УАЗу, заявив голова комітету з оборони Державної думи Андрій Картаполов.
Проте один високопоставлений російський бізнесмен залишився скептично налаштованим щодо резервістів. «Який сенс від резервістів з рогатками? Нам довелося встановити вишки на всіх наших заводах і натягнути між ними сітку», — сказав він FT, додавши, що на ці заходи було витрачено щонайменше 1,5 млрд руб. (19,1 млн дол.).
Як повідомляв Укрінформ, у березні прибутки Росії від податків на нафту скоротилися майже вдвічі порівняно з минулим роком.
Нафта Росія Війна Війна з Росією ППО