Як поштовий оператор та фінансовий регулятор посварилися 02.04.2026 11:50 Укрінформ Досліджуємо, яким чином обмін зауваженнями між керівництвом Укрпошти та НБУ може вплинути на впровадження задуму створення поштової фінансової установи. Наприкінці березня загострився давній конфлікт між НБУ та Укрпоштою стосовно можливостей отримання державним поштовим оператором обмеженої банківської ліцензії. До цього компанію оштрафували за не надання документів на запит регулятора. Згодом Нацбанк та керівництво Укрпошти обмінялися досить різкими публічними заявами – навіть перейшовши на особистості. Це, звісно, конструктивності обговоренню про заснування в Україні банку фінансової інклюзії не додає. Хоча всі погоджуються, що подібний банк нам необхідний. БАНК ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ: ВІД ІДЕЇ ДО ЗАКОНОДАВЧОЇ ОСНОВИ Принаймні вісім останніх років Укрпошта просуває задум створення на своїй основі «поштового» банку – як організації фінансової інклюзії. Отримавши обмежену банківську ліцензію, поштовий оператор, крім основних функцій, міг би надавати українцям також базові фінансові послуги, зокрема у віддалених селах та на прифронтових територіях, де звичайним банкам працювати нерентабельно або небезпечно. Все – завдяки найбільшій у країні мережі відділень та налагодженій логістиці.
За словами генерального директора Ігоря Смілянського, Укрпошта має 25 тисяч пунктів присутності по всій країні – «у кожному місті, селі, на полонині чи лише за декілька кілометрів від лінії фронту». Отже, у випадку створення «поштового банку» люди могли б отримувати пенсію, соціальну допомогу, банківські перекази, знімати готівку з карток, подавати заявки на відкриття рахунків, депозитів чи оформлення кредитів, сплачувати комунальні послуги. Більше того, за розрахунками Укрпошти, заснування на базі компанії банку фінансової інклюзії допоможе державі зекономити на доставці пенсій та соціальної допомоги – щонайменше 5 млрд грн протягом наступних трьох-чотирьох років. Публічних заперечень щодо реалізації такої ідеї саме на основі державного поштового оператора з боку влади не було. Навіть більше, урядовці та парламентарії з 2020-го почали розробляти необхідну законодавчу основу. З перемінним успіхом. У травні 2020 року парламент підтримав у першому читанні законопроєкт, яким планували дозволити Укрпошті надавати фінансові послуги, зокрема випускати платіжні картки та залучати депозити мільйонів громадян, особливо в сільській місцевості, де немає банківської інфраструктури. Проте остаточно документ так і не прийняли. Наприкінці 2021-го Укрпошта домовилася про придбання за 260 млн грн невеликого «Альпарі банку» – щоб мати змогу швидко отримати банківську ліцензію (бо створювати банк з нуля – дорого і довго). Антимонопольний комітет дозволив таку операцію, чекали на рішення Національного банку. Втім, поки тривали узгодження, розпочалася повномасштабна російська агресія, процедуру купівлі так і не завершили. А у 2024-му «Альпарі банк» відмовився від ліцензії та був ліквідований. Також не склалося з націоналізованим Першим інвестиційним банком (PINbank), який врешті купили польські інвестори. У червні 2025-го парламент все ж затвердив законопроєкт №13018-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні», яким нарешті передбачено створення в Україні нового типу фінансової установи – банку фінансової інклюзії (БФІ). Мета – забезпечити обслуговування клієнтів, які не мають стабільного доступу до фінансових послуг у віддалених селах і районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих та маломобільних груп населення. У грудні закон підписав глава держави, отже, цього року він набрав чинності. Водночас і на етапі обговорення, і навіть після ухвалення документа як про одне з його завдань в Україні говорили «про створення "поштового" банку на базі Укрпошти». Хоча насправді право на створення БФІ, згідно із законом, мають не лише поштові оператори, а й інші компанії, зокрема ритейл, аптеки, автозаправні мережі. Головне, щоб банк відповідав усім пруденційним вимогам і нормативам та виконував ліцензійні вимоги Національного банку. «Зокрема, не передбачається жодних поступок щодо акціонерного капіталу, ліквідності, корпоративного управління, системи управління ризиками, системи внутрішнього контролю тощо. Зберігаються і вимоги до ділової репутації акціонерів та керівництва установи», – наголошували в НБУ. Саме невідповідністю ряду пруденційних вимог у Нацбанку і пояснюють, чому регулятор нині заперечує проти швидкого заснування першого в нашій країні банку фінансової інклюзії саме на базі Укрпошти.