“`html
Великий податковий законопроєкт: чи вдасться знайти компроміс 27.03.2026 13:21 Укрінформ Розглядаємо свіжі ініціативи уряду: обкладання податком відправлень та цифрових платформ, ПДВ для спрощенців і «безстроковий» військовий внесок
Оприлюднення на вебсайті Мінфіну проєкту змін до Податкового кодексу, котрі Україна зобов’язалась ухвалити в рамках взаємодії з МВФ, активізувала дебати щодо слушності та вчасності подібних рішень, які тривають вже деякий час. Найчастіше відгуки критичні. Хоча всі усвідомлюють: подібні зобов’язання виникли не випадково, рано чи пізно ці рішення необхідно буде прийняти, оскільки більшість із них (за винятком збільшеного військового збору) є важливими для впровадження європейських податкових норм, без чого перспективи членства в ЄС для нас будуть закриті. Водночас існують запитання до запропонованих стратегій (через проблематичність адміністрування деяких податків і потребу в додатковій звітності) та до доречності непопулярних заходів в умовах війни, яка й без того ускладнює існування наших підприємств та громадян.
ТЕ, ЩО МАЛИ ЗРОБИТИ ВЖЕ ДАВНО: РЕГУЛЮВАННЯ ПРИБУТКІВ З ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМ
Про потребу врегулювання оподаткування прибутків, одержаних від цифрових платформ, обговорюється вже багато років. Адже це дало б змогу не тільки легалізувати доходи мільйонів українців, які працюють без укладання трудових договорів з роботодавцями (наприклад, водіями таксі або кур’єрами), що корисно для держави, але й захистити трудові та інші права цих осіб, чого прагнуть вони самі.
Згідно з інформацією Держстату, у 2021 році понад 3 мільйони фізичних осіб (19,5% від загальної кількості робочої сили в країні) ідентифікували себе як «неофіційно зайняті», тобто не були ані працевлаштовані офіційно, ані зареєстровані як фізичні особи-підприємці. Можливо припустити, що в умовах широкомасштабної війни ця кількість зменшилася, але пропорція (відношення числа неофіційно зайнятих осіб до загальних обсягів трудового потенціалу) з великою ймовірністю збереглася. А чисельність тих, хто застосовує цифрові платформи для підприємницької діяльності, ймовірно, навіть зросла.
Водночас менше 5% із близько 300 тисяч водіїв, котрі, за найскромнішими оцінками, займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення та взаємодіють з адміністраторами онлайн-сервісів, зареєстровані як ФОПи. Інші – лише сплачують платформам відсотки і нічого не відраховують до держбюджету. Таким чином лише на цьому держава щорічно втрачає не менше 2 млрд грн. Ще близько 3 мільярдів – «недоотримання» у сфері онлайн-сервісів замовлення послуг (близько 400 тисяч неофіційно зайнятих) та мінімум 200 мільйонів гривень – у секторі онлайн-доставки, де, за інформацією операторів, працюють 15-20 тисяч кур’єрів (насправді ж, можливо, більше). Доходи від онлайн-торгівлі товарами і послугами через платформи на зразок OLX також переважно не обкладаються податками, оскільки у багатьох ситуаціях постійні продавці не реєструються як ФОПи з відповідними КВЕДами. А продають товари при цьому зовсім не малими партіями.
Це вже давно зрозуміли і в уряді, і у парламенті. Звідси – намагання законодавчо врегулювати питання. Зокрема, у жовтні 2023 року у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону №10166, яким пропонувалось увести особливий порядок оподаткування прибутків, «одержаних фізичними особами від провадження окремих видів діяльності». Запропоновані ставки оподаткування помірні – 6%. При цьому податковими агентами мали б бути цифрові платформи. Відповідно, людям (таксистам, кур’єрам, репетиторам, майстрам) не потрібно було б морочитися з бухгалтерією та звітністю. Але цей проєкт закону так і не винесли на голосування в сесійній залі.
Як і запропонований Міністерством фінансів проєкт закону №13232 (був відкликаний минулого року у липні у зв’язку з відставкою уряду). Автори документу намагалися знайти компроміс між адмініструванням та свободою підприємництва і наблизити вітчизняне законодавство до європейського (Директиви DAC7 про адміністративну співпрацю в сфері оподаткування).
Приблизно такі ж алгоритми передбачав і зареєстрований минулого року у вересні проєкт закону №14025 (про так званий «податок на OLX»). Мова йшла про впровадження ПДФО (від 5% до 18%) на прибутки від продажу товарів та послуг через цифрові платформи (OLX, Prom.ua, Uber, Uklon, Glovo тощо). Передбачалась пільгова ставка оподаткування прибутків у 5% (+5% військового збору) за умови відкриття спеціального прозорого банківського рахунку. Податок без спецрахунку – 18% (+5% ВЗ). Кілька тижнів тому документ з парламенту відкликали. Через брак голосів на підтримку. Бо саме при його доопрацюванні до другого читання планували затвердити і решту непопулярних податкових нововведень, передбачених домовленостями з Міжнародним валютним фондом. Депутатам такий «кіт у мішку» не припав до душі.
Отже тепер – нова спроба. Вже, як то кажуть, з відкритими картами. Комплексним проєктом закону пропонується впровадити автоматизоване обкладання податком прибутків, отриманих від цифрових платформ. При цьому мова йде про преференційне оподаткування громадян – не за загальною ставкою ПДФО у 18% + ВЗ, а лише 5% (+ військовий збір).
Якщо ж отримана продавцем або надавачем послуг сума не перевищує еквівалент у 2000 євро на рік (за офіційним курсом Нацбанку), їх взагалі звільнять від оподаткування. Це має значення для тих, хто, наприклад, продає через OLX якісь старі речі і фактично не здійснює через цифрові платформи постійної комерційної діяльності.
При цьому, як і в попередніх проєктах законів, передбачено, що податковим агентом фізичної особи буде оператор платформи, який нараховує чи надає прибуток.
Це вирішить основну проблему: Податкова тепер знатиме про масштаби таких операцій і про реальні прибутки продавців товарів і надавачів послуг. Раніше без добровільного декларування (а це робили хіба що одиниці) фіскальні органи таких даних не мали. Відповідно, цілий сектор ринку залишався «в тіні». Бо хоча чинне законодавство і передбачає оподаткування одержаних у такий спосіб прибутків ПДФО у 18% та 5% ВЗ, дієвих інструментів стягнення цих податків не було.
Запропоновані зміни у разі прийняття, з одного боку, нададуть податківцям такі важелі, а з іншого – підсолодять пілюлю для «новонавернених» платників, адже їм доведеться сплачувати не 23%, а лише 10% з прибутку.
Однак за пільговою ставкою обкладатимуться податком лише прибутки, що не перевищують 834 мінімальних заробітних плат на рік (зараз це трохи більше 7,2 млн грн). Прибутки, які перевищуватимуть цей ліміт, обкладатимуть податком за повною ставкою (18% ПДФО + 5% ВЗ).
ТЕ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО: «БЕЗСТРОКОВИЙ» ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР
Урядовий проєкт закону передбачає фіксацію ставки військового збору для фізичних осіб на рівні 5% та його обов’язкової сплати підприємцями-«спрощенцями» навіть після завершення дії воєнного стану. Нагадаємо, цей спеціальний податок на оборону ввели із серпня 2014 року. До широкомасштабної російської агресії його стягували з прибутків фізичних осіб за ставкою 1,5%. Завдяки цьому до бюджету щороку збирали мільярди гривень (від 2,5 млрд із серпня по грудень 2014-го до понад 20 млрд грн – у 2020-му та 2021-му).
З 1 грудня 2024 року ставку ВЗ тимчасово (до кінця дії воєнного стану в Україні) збільшили до 5%. Для військовослужбовців та співробітників силових відомств (ЗСУ, СБУ, Нацгвардія, Державна прикордонна служба, ДССТ) ставку залишили на рівні 1,5%.
Військовий збір стягують з усіх прибутків фізичних осіб за винятком соціальних виплат, пенсій, стипендій, прибутків від ОВДП, деяких інших прибутків, що не підлягають оподаткуванню ПДФО.
А з 1 січня 2025 року військовий збір почали стягувати і з фізичних осіб-підприємців. Для ФОПів І, ІІ та IV груп діє ставка ВЗ у 10% від мінімальної заробітної плати (цьогоріч – 850 гривень на місяць), для ФОПів ІІІ групи (юридичні особи, які сплачують єдиний податок) – 1% від обороту за підсумками кварталу.
Тепер пропонується запровадити такі ставки військового збору назавжди, незалежно від термінів завершення дії воєнного стану – для забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб повоєнної відбудови. Адже ВЗ залишається одним із найважливіших джерел оборонних спроможностей держави. Минулого року відповідні надходження перевищили 163 мільярди гривень, тоді як у 2024-му, до оновлення правил нарахування збору, у бюджеті зібрали трохи більше 51 мільярда.
ТЕ, ПРО ЩО НАЙБІЛЬШЕ СУПЕРЕЧОК: ПДВ ДЛЯ ФОПІВ
Задум нововведення – не тільки збільшення податкових надходжень, а й мінімізація способів ухилення від оподаткування через розбиття великого бізнесу на ФОПи та використання ФОПів замість найму працівників за повноцінними трудовими угодами, заявляють автори проєкту закону.
Положення про впровадження обов’язкової сплати ПДВ суб’єктами підприємницької діяльності, які працюють на спрощеній системі оподаткування, якщо їхні прибутки перевищують 4 мільйони гривень на рік, стало певним компромісом. Але враховуючи те, що критика введення додаткового податку для сотень тисяч ФОПів в умовах війни не вщухає, – це ще не остаточний компроміс. Саме навколо цього питання, очевидно, відбуватимуться чи не найзапекліші дебати у стінах Верховної ради.
Наприкінці минулого року Міністерство фінансів винесло на обговорення проєкт податкових змін, яким передбачали введення ПДВ для ФОПів, чий річний прибуток перевищує 1 мільйон гривень. Однак багато експертів та підприємців тоді різко розкритикували ініціативу, тому урядовці погодилися підвищити граничний ліміт. Зупинилися на показнику в 4 мільйони гривень. Це відповідає європейським нормам (Директивою Ради 2006/112/ЄС визначено ліміт, після досягнення якого бізнес має сплачувати ПДВ, у 85 тисяч євро на рік.
Таким чином, під дію можливого нововведення, за підрахунками Податкової, підпадатимуть трохи більше 250 тисяч із понад 2,1 мільйона українських ФОПів.
Запропоновано також ряд спрощень, які мають полегшити адміністрування ПДВ та захистити підприємців від «жорстоких» штрафів за допущені огріхи. Для цього пропонують збільшити податковий звітний період для них із одного до трьох місяців. А штрафні санкції в перший рік роботи за новими правилами будуть символічними – по 1 гривні за перші 5 допущених порушень.
Загалом же наразі пропонується такий механізм: 1 січня 2027 року Податкова присвоїть платникам єдиного податку, цьогорічні прибутки яких, за попередніми даними, перевищать 4 мільйони гривень, коди платників ПДВ. Це надасть можливість контрагентам виписувати на них накладні з ПДВ для того, щоб нові платники вже з 1 січня могли формувати для себе податковий кредит. Але обов’язку нараховувати та сплачувати такий податок вже з 1 січня 2027 року немає.
Лише 1 квітня, після отримання повної звітності платників єдиного податку за 2026 рік, податківці переглянуть перелік платників, автоматично зареєстрованих платниками ПДВ, і скасують реєстрацію для тих, чиї річні прибутки не перевищили порогу у 4 мільйони гривень. Платники, які залишаться в переліку, зобов’язуються із 1 квітня 2027 року включати ПДВ до ціни своїх товарів та послуг – 5%, 14% або 20%.
Водночас, за прогнозами, дискусії точитимуться не лише довкола механізмів реалізації ініціативи, а й термінів введення ПДВ для частини «спрощенців». Багато хто вважає введення ПДВ для малого бізнесу в умовах війни нищівним для багатьох підприємств. Поки що у проєкті закону передбачена чітка дата: 1 січня 2027 року. Але є пропозиції (і, за даними ЗМІ, їх навіть обговорювали з представниками МВФ) про перенесення цієї дати на 1 січня 2028 року або навіть прийняття документу з формулюванням «із 1 січня року, наступного після завершення дії воєнного стану» чи «на момент вступу України до ЄС».
ТЕ, ЩО НАБЛИЖАЄ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРАКТИК: ОПОДАТКУВАННЯ ПОСИЛОК З-ЗА КОРДОНУ
Відміну пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро автори проєкту закону вважають одним із важливих елементів боротьби з контрабандою через схеми розбиття великих товарних партій на невеликі посилки з-за кордону. Також це – про рівні можливості для вітчизняних та іноземних магазинів та маркетплейсів. Адже український бізнес нараховує ПДВ навіть на недорогі товари, через що йому складно конкурувати з дешевим вмістом посилок з Китаю.
Саме так діють і в Європі. З 1 липня 2026 року ЄС скасовує безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро, запроваджуючи фіксований збір (близько 3 євро) для боротьби з дешевим імпортом.
У рамках євроінтеграції Україні також рано чи пізно доведеться імплементувати відповідні європейські директиви.
Поки що ПДВ (20%) та мито (здебільшого 10%) ми не сплачуємо з посилок, вартість яких не перевищує 150 євро. Проєкт закону пропонує скасувати цю пільгу. Маркетплейси зобов’язані будуть при оформленні замовлень нараховувати ПДВ. Вони ж адмініструватимуть цей податок.
Водночас при надсиланні посилок з-за кордону іншими фізособами без оплати, якщо вартість вмісту посилок не перевищує 45 євро, сплачувати мито і ПДВ не доведеться.
Навколо цього розділу податкових змін експерти також прогнозують чималі суперечки. Адже скасування пільги на дешеві посилки може вдарити по гаманцях багатьох українців, покупки на іноземних маркетплейсах для яких є гарною можливістю заощаджувати (інколи – майже безальтернативним варіантом придбати щось необхідне). Це може вплинути і на діяльність волонтерів, які купують товари широкого вжитку та продукцію подвійного призначення і комплектуючі для Сил Оборони. Натомість фіскальний ефект буде незначним – у кращому разі (якщо обсяг пересилань збережеться, що малоймовірно) бюджет отримуватиме не більше 12 мільярдів гривень на рік, що є мізерним на тлі загальних фінансових потреб країни.
До того ж, у Європейському Союзі, який також рухається шляхом скасування пільг, планують за необхідності продовжити перехідний період. Натомість у поточній редакції податкових змін в Україні такий період не передбачений.
Словом, попереду дійсно чимало непростих дебатів та обговорень. При цьому, за оцінками аналітиків, знайти в парламенті голоси для ухвалення «великого податкового проєкту закону» буде вкрай важко. Тому виконання цього важливого структурного орієнтиру в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом під питанням. А від взаємодії з МВФ, як відомо, залежить і отримання Україною іншої міжнародної фінансової підтримки.
Тому висновок очевидний: необхідно шукати компроміс. Як це відбуватиметься, незабаром побачимо.
Владислав Обух, Київ
Фото: Укрпошта, 3 ОШБр, Верховна Рада, Freepik
Економіка Євроінтеграція Євросоюз ФОП Мінфін Мито МВФ ПДВ Податки Реформа Законопроєкт Податковий кодекс Військовий збір “`