Ціни на нафту зростають через ескалацію на Близькому Сході та ультиматум Трампа Ірану 23.03.2026 09:50 Укрінформ Вартість нафти в понеділок, 23 березня, змінюється між підвищенням і пониженням, оскільки вкладники оцінювали посилення загроз Сполучених Штатів та Ірану щодо енергетичних ресурсів, що протиставляються випуску мільйонів барелів іранської нафти, що транспортується морем, після тимчасового призупинення санкцій Вашингтоном.
Як повідомляє Укрінформ, про це інформує Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent збільшилися на 65 центів до 112,84 долара за барель на 06:46 за київським часом у понеділок. Американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) оцінювалася в 98,75 доларів за барель, що на 84 центи більше. Обидва контракти втратили в ціні більше як на 1 долар США на початку торгів.
Різниця у вартості між Brent і WTI у понад 13 доларів є найбільшою за останні роки.
«У короткостроковій перспективі настрої на нафтовому ринку можуть вагатися під впливом погроз і риторики, але його довготривалий напрямок і надалі визначатиметься ситуацією з нафтовими потоками на Близькому Сході», – заявила Вандана Харі, засновниця компанії Vanda Insights.
Президент США Дональд Трамп у суботу погрожував знищити іранські електростанції, якщо Іран не відкриє шлях Ормузькою протокою протягом 48 годин. У той же час спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф написав у соцмережі Х, що найважливіша інфраструктура та енергетичні об’єкти на Близькому Сході можуть бути «безповоротно знищені», якщо іранські електростанції стануть ціллю атаки.
«Це, без сумніву, означає подальшу ескалацію, а отже, і збільшення цін на нафту. Проте, дехто хибно думає, що Іран може поступитися», – зазначила Амріта Сен, засновниця Energy Aspects.
За її словами, Трамп намагається продемонструвати, що він може перевершити ескалацію, і це призведе до «випаленої землі» для інфраструктури Перської затоки.
У понеділок виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (MEA) Фатіх Бірол повідомив, що криза на Близькому Сході є «дуже серйозною» та більш складною, ніж обидва нафтові потрясіння 1970-х років разом взяті.
Війна завдала шкоди ключовим енергетичним об’єктам у Перській затоці та практично зупинила судноплавство через Ормузьку протоку, через яку рухаються близько 20% світових потоків нафти та скрапленого природного газу. За оцінками аналітиків, втрати у видобутку нафти на Близькому Сході становлять 7-10 мільйонів барелів на день.
До того ж, Іран оголосив форс-мажор на всіх нафтових родовищах, що розробляються іноземними нафтовими компаніями, пише Reuters.
Видобуток нафти на нафтовій компанії Basra Oil було зменшено з 3,3 мільйонів барелів на добу до 900 тис. б/д, повідомив міністр нафти Іраку Хаян Абдель-Гані. У той же час індійські нафтопереробні заводи планують поновити закупівлю іранської нафти, тоді як нафтопереробні заводи в інших частинах Азії обмірковують можливість здійснення подібного кроку.
«Базуючись не лише на підтексті висловлювань Трампа, а й на узагальненні потоку його часто незрозумілих, а іноді й протирічливих заяв, ми бачимо бажання покласти край військовим діям, а також дедалі більшу увагу до питання про відкриття Ормузької протоки», – сказала Харі.
Вона додала, що залишається незрозумілим, чи загрози завдання удару по енергетичній інфраструктурі Ірану «виявляються дієвими, доки Іран зберігатиме можливість здійснювати атаки у відповідь на сусідні країни».
Як повідомляв Укрінформ, Ірак оголосив форс-мажор на всіх нафтових родовищах, що розробляються іноземними нафтовими компаніями, після того, як воєнні дії у регіоні порушили судноплавство через Ормузьку протоку, що призвело до припинення більшої частини експорту нафти з країни.
Фото: Freepik
Іран Нафта Трамп Близький Схід Перська затока Ормузька протока