До 30% осіб, що отримали поранення у ході бойових дій, мають пошкодження лиця, котрі вимагають відновлювальної пластичної хірургії.
Про це під час засідання круглого столу «Здорова усмішка – здоров’я українців», що відбулося в Укрінформі у зв’язку з Всесвітнім днем орального здоров’я, заявив директор Інституту стоматології Національного медичного університету ім. Богомольця Андрій Копчак.
«Певна група пацієнтів, навіть серед військовослужбовців, є специфічною, це ті, хто зазнав травм голови та шиї під час ведення бойових дій. Від початку широкомасштабного вторгнення поранення голови та шиї набули масштабу епідемії, приблизно 25-30% травмованих мають пошкодження обличчя, що не захищене жодними засобами. Серед них домінують дуже серйозні мінно-вибухові травми, які супроводжуються відривом, втратою частин лиця. І в цій надзвичайно складній ситуації необхідно відновлення за допомогою реконструктивної пластичної хірургії. Завданням лікування є комплексна реабілітація – медична, соціальна та психологічна, повернення цих людей до активного суспільного життя. І це неможливо без повного відновлення їх стоматологічного статусу, відновлення функцій жування, здатності до нормального харчування та мовлення», – зазначив Копчак.
Згідно з його словами, у таких випадках стоматологічні аспекти, котрі можуть здаватися віддаленим етапом терапії у таких хворих, повинні бути обмірковані з самого початку.
«Коли пацієнт з важким дефектом лиця поступає до щелепно-лицьової клініки, ми повинні чітко усвідомлювати вже на цьому етапі, що наше лікування має завершитися встановленням зубних імплантатів, зубних протезів. Тому від самого початку щелепно-лицьовий ортопед долучається до роботи з даним пацієнтом. Ми досягли значних успіхів у сфері наших можливостей завдяки підтримці наших міжнародних партнерів, волонтерських організацій, отримали безперервний досвід лікування поранених. Ми активно застосовуємо методи мікросудинної реконструкції, комп’ютерне моделювання, симуляцію, мікросудинну пересадку кісток», – повідомив він.
Зокрема, він навів приклад протезування нижньої щелепи за допомогою трансплантації малої гомілкової кістки. За словами Копчака, правильно виконана операція надасть можливість з часом виготовити протези для пацієнта з опорою на нижню щелепу.
Протезування в цих випадках, як підкреслив Копчак, є непростим, застосовуються специфічні, індивідуальні конструкції, процес тривалий, але пацієнт повертається до повноцінного життя – може нормально їсти, розмовляти, усміхатися.
«Для наших пацієнтів відновлення функцій жування, усмішки має значний психологічний ефект. На даному етапі, розуміння того, до чого вони прийдуть, визначає їх мотивацію, бажання та співпрацю з лікарем», – акцентував він.
Разом з тим, за словами лікаря, стоматологи зіткнуться з унікальними випадками та нетиповими протезними конструкціями дентальних імплантатів, яких раніше не було.
Окремо він акцентував увагу на такій проблемі, як дотримання гігієни ротової порожнини у людей з ампутованими верхніми кінцівками, для яких цей процес відрізняється від звичайного.
Як повідомляв Укрінформ, понад сорок пластичних хірургів об’єдналися, щоб проводити унікальні хірургічні втручання, позбавляючи ветеранів і постраждалих від війни – шрамів і рубців.