Рідкісний гейзер Ехінус із кислотною водою в Єллоустоуні знову демонструє діяльність після довготривалої перерви. Дослідники зафіксували стабільні викиди гарячої води на висоту до 9 метрів.
Гейзер Ехніус. Фото: Браян Гаррі
У Єллоустоунському національному парку (США) після більш ніж п’яти років спокою відновив свою роботу унікальний кислотний гейзер Ехінус. Його активність була задокументована експертами з Геологічної служби США.
Про це повідомив вебсайт earth.com.
Згідно з інформацією від науковців, перші ознаки діяльності були помічені 7 лютого — це перше зареєстроване виверження з 2020 року. У басейні гейзерів Норріс Ехінус почав викидати потоки термальної води на висоту приблизно 6–9 метрів. Датчики температури в каналі відтоку показали значні коливання, що і підтвердило відновлення викидів.
Подальші спостереження показали: сплески відбуваються регулярно кожні дві–п’ять годин і тривають декілька хвилин. Дана періодичність нагадує активну фазу 2017 року, коли гейзер функціонував у подібному режимі.
Ехінус являє собою виняток навіть для Єллоустоуна. Більшість кислотних джерел не мають можливості стати гейзерами, оскільки агресивна вода руйнує підземні канали, необхідні для накопичення тиску. У випадку Ехінуса кислі гази з’єднуються з більш нейтральними підземними водами, що дає змогу підтримувати баланс: вода лишається кислою, але не настільки, щоб повністю розчинити гірську породу.
Температура води поблизу поверхні може сягати точки кипіння — близько 200°F (приблизно 93°C). Разом з тим, за словами представників USGS, кислотність тут можна порівняти з апельсиновим соком або оцтом і не є сильно концентрованою.
Гейзер має діаметр близько 20 метрів і легко впізнається за зубчастою мінеральною кіркою та яскравими червоними, помаранчевими та жовтими нашаруваннями. Вони сформувалися через осідання заліза, алюмінію та миш’яку в процесі охолодження гарячої води.
В історичному контексті Ехінус характеризується періодами тривалої бездіяльності та короткими етапами активності. У 1970-х роках він вивергався з інтервалом 40–80 хвилин, а у 1980–1990-х деякі цикли тривали більше півтори години, з висотою струменів до 75 футів (більше 20 метрів). Після 2017 року діяльність поступово пішла на спад і між 2018 та 2020 роками спостерігалися тільки поодинокі випадки.
Експерти підкреслюють, що незважаючи на нові викиди, гідротермальна система Єллоустоуна в цілому перебуває на звичайному рівні активності. Зміни в басейні Норріс відбуваються безперервно, оскільки підземні потоки води та тиску можуть швидко змінювати систему, «вмикаючи» один об’єкт і припиняючи активність іншого.
«Ніхто не може сказати, як довго триватиме цей період, але Єллоустоун може швидко змінюватися, не вказуючи на більш серйозну надзвичайну ситуацію», — зазначено у статті.
Нагадаємо, у Карпатському басейні знаходиться вулкан Чомад, який в минулому пережив потужний вибух — тоді пил від нього поширився далеко за межі території. Сучасні дослідження вказують, що під вулканом досі зберігаються магматичні маси, тому вчені не відкидають його ймовірну активізацію в майбутньому.