Безпрецедентно жаркі роки можуть бути закономірністю. Новий аналіз вказує, що після 2013–2014 років лінія глобального нагрівання почала стрімкіше підійматися.
Земля почала нагріватися швидше / © pixabay.com
Нове дослідження показує, що темпи глобального нагрівання могли відчутно зрости за останні півтора десятиліття. Аналіз загальних температурних даних виявив: орієнтовно з середини 2010-х років Земля нагрівається інтенсивніше, ніж у попередні десятиліття.
Про це поінформувало видання earth.com.
Науковці проаналізували п’ять незалежних загальних температурних баз даних і побачили подібну тенденцію — після початку 2010-х років лінія підйому температури почала різкіше зростати. За словами кліматолога Стефана Рамсторфа з Потсдамського інституту вивчення впливу клімату, приблизно у 2013–2014 роках могла відбутися зміна у кліматичній системі, після якої темпи нагрівання збільшилися.
Аби точніше оцінити довготривалу тенденцію, дослідники спробували відокремити вплив короткочасних природних коливань — таких як явище Ель-Ніньйо, вулканічні вибухи або зміни сонячної активності. Після врахування цих факторів стало видно, що загальна температура впродовж останнього десятиріччя росла приблизно на 0,35°C за десятиріччя. Для зіставлення: у період від 1970 до 2015 року цей показник складав близько 0,20°C за десятиріччя.
Згідно з інформацією науковців, жодне попереднє десятиліття від початку інструментальних спостережень у 1880 році не показувало настільки швидкого збільшення температури. Саме це може пояснювати низку рекордно спекотних років останнього часу. Навіть після врахування впливу Ель-Ніньйо та піку сонячної активності 2023 і 2024 роки залишаються найбільш теплими за всю новітню історію спостережень.
Дослідники наголошують, що перевищення порогу 1,5°C в окремі роки ще не означає остаточного порушення цілей Паризької кліматичної угоди. Цей показник оцінюють у довготривалій перспективі — протягом десятиліть. Разом з тим, за оцінками Рамсторфа, якщо теперішні темпи нагрівання збережуться, середня загальна температура може стабільно перевищити цей поріг вже приблизно до 2030 року.
Причини ймовірного пришвидшення поки що остаточно не визначені. Однією з гіпотез є зменшення концентрації атмосферних аерозолів — дрібних частинок, які відбивають сонячне світло і частково охолоджують планету. Зі зменшенням забруднення повітря їх охолоджувальний ефект може слабшати, роблячи вплив парникових газів більш відчутним.
Не дивлячись на це, науковці підкреслюють: подальше збільшення температури в першу чергу залежатиме від того, наскільки швидко світ скоротить викиди парникових газів. Глобальне нагрівання перестає посилюватися тільки тоді, коли викиди CO₂ досягають нульового рівня — тобто коли кількість вуглекислого газу, що потрапляє в атмосферу, зрівноважується його видаленням.
Дослідники констатують, що навіть без остаточного пояснення причин пришвидшення нагрівання головний висновок вже очевидний: кліматична система Землі може змінюватися швидше, ніж раніше передбачали вчені. Це означає, що заходи зі зменшення викидів і адаптації до змін клімату стають все більш актуальними.
Нагадаємо, вчені в США випробували спірну технологію боротьби зі зміною клімату — підвищення лужності океану. Для цього у воду додали 65 тисяч літрів гідроксиду натрію.