“`html
Геополітика укріплює долар: як загострення довкола Ірану позначається на глобальних ринках та курсі гривні 09.03.2026 15:56 Укрінформ Ескалація обстановки на Середньому Сході і загроза прямої військової конфронтації між Сполученими Штатами та Іраном вже дали відбиток на всесвітніх фінансових майданчиках. Інвестори активно переміщують гроші в так звані «захисні активи», передусім в долар США і американські державні цінні папери. Подібна реакція є звичайною для часів геополітичної нестійкості та може мати наслідки і для української економіки – від валютного курсу гривні до ціни пального і аграрного виробництва.
Долар як «безпечна гавань» під час криз
У періоди геополітичної напруги міжнародні фінансові ринки зазвичай реагують перерозподілом капіталу. Інвестори скорочують інвестиції в ризиковані активи – акції, валюти країн, що розвиваються, і корпоративні облігації – і спрямовують гроші в більш надійні інструменти.
Власне тому долар США історично зберігає позицію головної світової «тихої гавані». Це зумовлено декількома факторами:
– лідерством американської економіки в глобальній фінансовій системі;
– значною ліквідністю долара на міжнародних ринках;
– надійністю ринку державних облігацій Сполучених Штатів;
– застосуванням долара як головної резервної валюти світу.
Згідно з даними МВФ, частка долара у світових валютних резервах центральних банків перевищує 58 %, що значно більше, ніж у будь-якої іншої валюти.
На цьому фоні навіть відносно стійкі європейські валюти показують спад. Зокрема, за словами Шевчишина, євро зменшився приблизно на 0,8 %,
британський фунт – майже на 1 %.
Це вказує на те, що вкладники активно конвертують кошти в долар, а також збільшують інвестиції в золото, срібло та державні цінні папери США.
Геополітичний чинник тисне на ринки
Додаткову знервованість на фінансових майданчиках викликали заяви президента США Дональда Трампа, який оголосив, що атаки по іранських об’єктах можуть тривати «стільки, скільки буде потрібно».
Ринки зазвичай чутливо реагують на подібні сигнали, оскільки можливий конфлікт на Середньому Сході містить ряд системних ризиків:
– зрив міжнародних поставок нафти;
– збільшення ціни енергоресурсів;
– посилення інфляційного тиску в світі;
– обвал фондових ринків.
У таких обставинах інвестори намагаються звести до мінімуму ризики, збільшуючи частку найбільш ліквідних активів – насамперед долара.
Валютні наслідки для України
Глобальні валютні тенденції зазвичай відбиваються і на українському ринку, хоча їхній вплив часто пом’якшує політика Національного банку України.
Зі слів фінансового аналітика Андрія Шевчишина, міжбанківський валютний ринок вже демонструє певну реакцію на світові процеси. Курс долара на міжбанку був близько 43,26 гривні за долар.
Експерт зауважує, що в короткостроковій перспективі можуть сформуватися декілька тенденцій:
1. Збільшення ролі долара в українських розрахунках.
У періоди глобальної непевності бізнес і населення традиційно збільшують потребу саме в доларі.
2. Послаблення євро відносно гривні.
Через переміщення капіталу з європейських валют у долар можливе тимчасове здешевлення євро.
3. Підвищена мінливість валютного ринку.
Зовнішні потрясіння можуть створювати короткочасні коливання курсу.
Разом з тим головну роль у стабілізації валютного ринку продовжує відігравати Національний банк України, котрий має значні міжнародні резерви і тримає під контролем баланс валютної ліквідності.
«Курс долара та євро відносно гривні найближчим часом може зрости: долар до 47 грн, євро – майже до 60 грн. Проте стрімкого підйому поки не очікується. Основним рушієм коливань залишаються світові ціни на енергоресурси і геополітична напруженість на Середньому Сході», – каже колишній заступник міністра фінансів України Олександр Савченко
Нафта понад 100 доларів США: – новий виклик для економіки
Одним із найбільш відчутних наслідків ескалації на Середньому Сході став різкий стрибок цін на нафту. Через побоювання перебоїв з постачанням енергоносіїв з регіону котирування переступили позначку 100 доларів США за барель.
Та президент США Дональд Трамп вважає різкий підйом цін на нафту на тлі ізраїльсько-американської операції проти Ірану «дуже малою ціною» за безпеку в світі.
«Короткострокові ціни на нафту, які швидко впадуть після знищення іранської ядерної загрози, – це дуже мала ціна для США, світу, безпеки та миру. ЛИШЕ ДУРНІ МОЖУТЬ ДУМАТИ ІНАКШЕ!» – написав він у своїй соцмережі Truth Social.
Для України, котра залишається імпортером нафтопродуктів, це все означає ряд економічних ризиків:
– здорожчання дизельного палива та бензину;
– збільшення витрат на логістику;
– посилення інфляційного тиску.
Особливо чутливим до цього фактору є аграрний сектор, який активно використовує дизельне паливо.
За словами Шевчишина, українські аграрії змушені входити в новий сезон на тлі рекордних цін на нафту і паливо, що може суттєво зменшити прибутковість аграрного бізнесу.
Зростання витрат на пальне може вплинути на:
– вартість посівної кампанії;
– витрати на збір врожаю;
– логістику зерна до портів і кордонів.
Зважаючи на те, що аграрний сектор забезпечує значну частину валютних надходжень України, ці фактори можуть мати ширший макроекономічний ефект.
Світ входить у період геоекономічної турбулентності
Економісти зауважують, що геополітичні конфлікти дедалі відчутніше впливають на глобальні фінансові процеси. Поєднання військових загроз, енергетичних шоків та інфляційного тиску створює нову хвилю нестабільності на світових ринках.
У випадку тривалого конфлікту на Середньому Сході інвестори можуть і далі збільшувати частку долара у своїх портфелях, що сприятиме його подальшому зміцненню.
Для України це означає потребу уважно відстежувати глобальні економічні процеси, адже події за тисячі кілометрів від країни все частіше мають безпосередній вплив на курс гривні, ціни на пальне та загальну економічну стабільність.
Діана Горбачук, Київ.
Економіка Іран Нафта Війна Близький Схід Долар Фінансовий ринок “`