Росія спробує скористатися енергетичною кризою через події в Ірані – дипломат Ексклюзив 06.03.2026 17:04 Укрінформ Блокування Іраном Ормузької протоки вже почало здійснювати негативний вплив на глобальний енергетичний ринок: стрімко підскочили ціни на паливо в Європі та Україні. У той же час Росія спробує максимально використати дану ситуацію з метою збільшення власних доходів.
Таку думку в коментарі Укрінформу озвучив посол України в Державі Кувейт Максим Субх.
«Очевидно, що зростання цін на нафту і на газ збігається з інтересами Росії. Вона, найімовірніше, буде прагнути знаходити додаткові методи для обходу санкцій, для збільшення тіньового флоту», – акцентував увагу дипломат.
Він додав, що додатковим фактором є те, що більшість енергоресурсів з країн Перської затоки закуповують держави Азії. «Приблизно 90% споживачів нафти і газу з країн затоки – це держави Південної Азії та Південно-Східної Азії. Дана ситуація може підштовхнути їх до того, що вони будуть знову звертатися до Росії з проханням збільшити обсяги поставок», – зауважив Субх.
На його погляд, енергетична криза здатна сформувати нову дійсність на ринку, в якій Росія постарається максимально використати обставини. «Росія, безумовно, буде застосовувати всі можливі ресурси для того, щоб збільшити надходження і прибутки і скористатися тією кризою, яка тут зараз виникла», – констатував посол України в Кувейті.
Згідно з його словами, перші економічні наслідки перекриття Іраном Ормузької протоки вже відчутні. «Ми спостерігаємо ціни на бензин в Україні, ми спостерігаємо ціни на бензин і на дизельне паливо в Європі. Вони підскочили просто за один день на якісь 10%. Звичайно, що ціни можуть зростати», – підкреслив дипломат.
Він вважає, що наслідки блокування стратегічного морського шляху для кожної держави Перської затоки будуть відрізнятися. Деякі держави володіють альтернативними шляхами експорту нафти, хоча їхні можливості обмежені. Зокрема, Саудівська Аравія має нафтопровід, який поєднує Перську затоку з Червоним морем і дозволяє частково обходити Ормузьку протоку. «Тобто у них є альтернативний варіант – відвантаження нафти через Червоне море, через порт Янбу», – пояснив Субх.
Аналогічна ситуація і в Об’єднаних Арабських Еміратах, які мають власний трубопровід в обхід протоки, але його можливості також обмежені. Окрім того, ризики для танкерів залишаються високими. «Кораблі військового морського флоту Ірану знаходяться безпосередньо на виході та на вході Ормузької протоки, що може являти собою ризики для еміратських нафтотанкерів», – зазначає Субх.
Ірак також має альтернативний маршрут – нафтопровід до Туреччини. Однак його потужність становить лише приблизно пів мільйона барелів на добу.
За оцінками експертів, найбільші ризики виникають для країн, які майже повністю залежать від морського експорту через Ормузьку протоку. Це Кувейт і Катар. «Найбільше можуть постраждати саме Кувейт, певною мірою Ірак і значною мірою Катар. Для Катару це дуже серйозний виклик і дуже велика загроза подальшого перебування країни в статусі одного з лідерів з видобутку і експорту скрапленого газу», – акцентував посол.
На фоні загострення ситуації регіональні аналітики закликають Сполучені Штати забезпечити військовий супровід танкерів у Перській затоці, додав він. «Зараз місцеві аналітики вважають, що США повинні включитися в цей процес для розблокування Ормузької протоки, для супроводу танкерів, які будуть рухатися затокою, щоб їх убезпечити, щоб іранські кораблі не завдали їм шкоди. Такий запит, наскільки мені відомо, направлений США, які зараз обмірковують, яким чином реагувати на дії Ірану», – розповів Субх.
Як повідомляв Укрінформ, 6 березня ціни на нафту знизилися вперше за шість днів на фоні того, що уряд США розглядає можливість втручання на ф’ючерсному ринку, щоб стримати зростання цін, і видав винятки для закупівлі російської нафти, щоб послабити обмеження постачання, викликані війною на Близькому Сході.
Атаки Ізраїлю та США і відповіді Ірану спричинили запобіжне закриття нафтових і газових об’єктів по всьому Близькому Сходу. Зокрема, в Іракському Курдистані декілька компаній припинили видобуток на своїх родовищах. Біля берегів Ізраїлю ізраїльський уряд доручив компанії Chevron тимчасово закрити гігантське газове родовище Левіафан.
Найбільший нафтопереробний завод Саудівської Аравії Ras Tanura після атаки іранського дрона 2 березня теж призупинив свою роботу.
Кувейт Нафта Росія